Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська

16 квітня 2014 року

• Артем Шевченко «Слов’янськ. Початок війни»

Перша зрада. Втрата бронетехніки зсу

Українські політики тривалий час знищували українське військо. Проте системно й послідовно це робили саме за останні роки президентства Януковича: два міністри оборони — Дмитро Саламатін (лютий, 2012 — грудень, 2012) і Павло Лебедєв (грудень, 2012 — лютий, 2014) виявилися громадянами Росії.

Шістнадцятого квітня в сусідньому зі Слов’янськом Краматорську велику колону бронетехніки 25-ї окремої повітряно-десантної бригади з Дніпра заблокували сепаратистськи налаштовані місцеві мешканці. Блокування агресивними, але беззбройними цивільними, нерішучих, хоч і озброєних військових, — класична тактика гібридної агресії.

Після кількох годин такого протистояння в Краматорську бойовики роззброїли солдат, а потім заволоділи бронетехнікою десантників. Старший лейтенант, заступник командира 8-ї розвідроти 3-го батальйону 25-ї бригади Ярослав Аніка з двома бійцями перейшли на бік ворога. Це стало найбільшим провалом антитерористичної операції у квітні й водночас найсильніше деморалізувало психологічно всю країну та сили АТО. Здобиччю ворога без жодного пострілу стали шість одиниць бойових машин десанту БМД, два самохідних 120-мм міномети НОНА та вантажівка з боє­припасами.

Степан Полторак, позивний «Тимофійович» генерал армії, командувач Нацгвардії України (квітень-жовтень, 2014), міністр оборони України (жовтень, 2014 — серпень, 2019):

— У Збройних силах були величезні проблеми з постачанням, забезпеченням, мотивацією, моральним духом, рівнем підготовки. Це було характерно для всіх, не тільки для НГУ та ЗСУ. Це була проблема і для СБУ, прокуратури — практично всіх. Звичайно, це впливало на швидкість ухвалення рішення. Так, це дуже важко, тому що, я б сказав, на першому етапі в кожного своя «станція», своя «частота». Ми не розуміємо, хто що робить, хто куди, як організовувати взаємодію, які сили та засоби? І от це питання було дуже важливим, і коли нам вдалося це зробити, от тоді й з’явилися перші результати активних наших дій.

Ця проблема в секторі безпеки існувала до початку війни, до її ведення, тому що керівництво країни вчиняло навпаки: чим гірше — тим краще. І всі силовики тоді не єдиним кулаком діяли, а урізнобіч, тому мали такі проблеми.

На жаль, і законодавча база була відсутня. Як правильно формувати штаби й сили? Як ухвалювати рішення? Хто входив до складу командування? Хто кому підпорядкований? Як організовується взаємодія? Хто, куди та ким призначається? Крім того, що не було необхідної основи для формування штабу й угрупування військ, не багато було й охочих взяти на себе таку відповідальність. На першому етапі була і деяка нерішучість командирів на всіх ланках. Я був вимушений відряджати одного генерала в складі однієї роти, другого — в складі другої роти, і вся ця така невпевненість дуже ускладнювала наші дії. З часом, коли вже відпрацювали нормативну базу, коли сформувалося угруповання Збройних сил, вже почалася системна робота — чесно скажу, коли керівником прибув генерал Муженко. До цього були проблеми з ухваленням рішень в армії.

• Зведення новин

Бійців «Альфи» в Слов’янську розстріляла російська розвідувально-диверсійна група, — СБУ. Збройний напад на співробітників спецпідрозділу «Альфа» Служби безпеки України в місті Слов’янськ Донецької області здійснила російська розвідувально-диверсійна група під командуванням офіцера спецназу Головного розвідувального управління Генштабу збройних сил Російської Федерації Ігоря Стрєлкова, передає Цензор.НЕТ з посиланням на zn.ua.

• Чоловік у камуфляжі, який представився в Горлівці підполковником російської армії з Сімферополя, насправді є місцевим кримінальним авторитетом на прізвище Безлєр. Про це, як пише «ОстроВ», повідомив житель Горлівки, котрий впізнав «підполковника». За його словами, раніше лжепідполковник російської армії очолював у Горлівці комунальне підприємство ритуальних послуг, з якого його було звільнено в 2012 році. Фактично Горлівка була одним з небагатьох міст Донецької області, де міліція на чолі з полковником Андрієм Крищенко чинила опір сепаратистам .

Однак за дві доби ніхто до них не прийшов на допомогу і відділок міліції в понеділок не витримав. Після цього загарбники вишикували частину міліціонерів, які, за їхніми словами, перейшли на бік так званої «Донецької республіки».

• У Краматорськ ввели військову техніку, її блокують.

Кілька журналістів повідомляють у Твіттері, що у Краматорськ ввели військову техніку.

«Місцеві блокують військову техніку в Краматорська, спілкуються з солдатами. Поки все мирно виглядає, наскільки це можливо», — написав у соцмережі російський журналіст Ілля Азар, колишній кореспондент Lenta.ru.

• У будівлю Донецької міської ради увійшли невідомі озброєні люди.

Про це повідомляє «ОстроВ» з посиланням на співробітника міської ради.

«Увійшли озброєні люди в масках. Вони перебувають на першому поверсі, на сходових прольотах, однак заявляють, що не являють загрози для співробітників будівлі, і пропонують усім залишатися на робочих місцях», — сказав він.

• У Краматорську і Слов’янську бмп з російськими прапорами.

• У Маріуполі штурмували військову частину.

Люди, які зібралися біля воріт військової частини № 3057 в Маріуполі і вимагали від військових «поділитися зброєю», почали закидати частину коктейлями Молотова. Як повідомляють «Мариупольские новости», загорівся автозак. У відповідь лунають постріли.

Кілька куль потрапили в житловий будинок за адресою пр. Нахімова, 174. Постраждали дві квартири. В одній куля пробила двері, в іншій — на 5 поверсі — вікно і, ймовірно, газову колонку. Мешканці будинку стали вибігати на вулицю, побоюючись витоку газу.

За даними журналістів, як мінімум, одна людина загинула внаслідок штурму військової частини № 3057 у Маріуполі (повідомила «Українська правда»).

• Шістнадцять одиниць броньованої техніки та понад півсотні військових залишили населений пункт Пчолкіно, що поблизу Краматорська. Про це повідомляє кореспондент «Радіо Свобода».

У середу впродовж дня їх блокували місцеві жителі. На момент закінчення конфлікту біля бронемашин залишалося кількасот людей. У процесі переговорів брало участь керівництво 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади сухопутних військ України, з іншого боку — так звані «зелені чоловічки». На уніформі у них були закріплені георгіївські стрічки. Ці люди були в масках та зі зброєю.

В результаті переговорів військових випустили з оточення, але вони віддали затвори і бойки від автоматів, без яких зброя не зможе вистрелити. За словами самих солдатів, вони повертаються до Дніпропетровська.