У пошуках Оґопоґо

Матала, діти квітів і давньогрецьке місто мертвих

Про містечко Маталу, що розташувалося на березі Лівійського моря, я чула багато дивовижних історій. Матала розкинулася на крутих схилах, що оточують прекрасну затоку з розкішними піщаними пляжами. А ще розповідали, що у 60-х роках минулого століття цю благодатну місцину, де завжди стоїть лагідна, тепла погода, вподобали хіпі. Ці безтурботні діти квітів, як називали себе ці юнаки та дівчата, були пацифістами. Тобто вони категорично заперечували будь-яке насильство. Щоправда, боролися хіпі проти насильства так запекло, що часом заради миру в усьому світі могли й покалічити своїх опонентів.

А ще хіпі дуже полюбляли марихуану, а коли з'явилися важчі наркотики, то залюбки вживали і їх. Дівчата і хлопці, вбрані у потерті джинси й куртки, малювали на щоках квіти — як символ добра й краси, а ще вони сповідували вільне кохання. А тут, на березі теплого моря, де під кожним кущем чи у скелястому гроті можна було влаштувати імпровізоване кубельце, любовні ігри не вщухали ні вдень, ні вночі. Окрім природних прихистків хіпі активно використовували для своїх потреб і місто мертвих — старовинний грецький цвинтар, розташований у видовбаних у скелях печерах. Здалеку цей

некрополь схожий на бджолині стільники, що вкривають прямовисний кам'яний схил.

Важко сказати, скільки з тих борців за всесвітню гармонію, погравшись у захопливі пацифістично-наркотичні ігри, повернулися додому, стали добропорядними громадянами, завели сім'ї і виховують дітей та онуків у класичних буржуазних традиціях. Невідомо, скільки дітей квітів загинуло, адже СНІД обирав своїми жертвами саме цих прихильників наркотичного кайфу й вільного різностатевого й одностатевого кохання. Але й досі у Маталі панує атмосфера розкутості, невтримних веселощів, і здається, що у цьому куточку Криту триває вічний карнавал. Ввечері на верандах численних ресторанчиків запалюються різнокольорові вогники й під звуки музики кружляють безтурботні пари, що приїхали сюди, щоб насолодитися сонцем, морем і коханням.