Natalia

18

Наталія прокинулася через приступ нудоти й нестерпний головний біль. Вона спробувала підвестися. У повній дезорієнтації забила коліно об тумбочку біля узголів’я і знову впала на ліжко. Її знудило просто на нічну сорочку. Відчуваючи, як німіє обличчя, вона впала в паніку. Тричі Наталія вигукнула ім’я сина. Її пронизливі крики жорстоко вирвали Джефа з полону нічного сну. Він прибіг до спальні матері та увімкнув світло.

— Ма?

Запах нудоти викликав огиду. Коли він побачив її сидячою на ліжку, то подумав, що їй стало зле через вечерю. Джеф запитав, як вона себе почуває, чи може вона підвестися й піти у ванну. Коли вона спробувала відповісти, він не одразу зрозумів, що вона каже. Одна сторона її обличчя була перекошеною в якісь незрозумілій гримасі.

— Толлеф... Толлеф...

— Що Толлеф?

— Я хочу, щоб він приїхав. Напиши йому. Я хочу його побачити. Скажи йому!

Вона хапала Джефа за руку, говорила повільно, і навіть якщо зрозуміти її слова було важко, суть доходила чітко. Він спробував допомогти їй підвестися, але не спромігся. Вона знову важко повалилася на ліжко.

Плутаним голосом вона видавала гортанні звуки й белькотіла незрозумілі слова, немов розмовляла незнайомою для нього, якоюсь вигаданою мовою.

У горлі Джефа застрягло ридання. Тут запанікував він і набрав на телефоні 911.