Приватне життя феномена

РОЗДІЛ П'ЯТДЕСЯТ ШОСТИЙ,

де йдеться про реорганізацію ЦРУ, до якої спричинилась фатальна помилка з грибком маслючком, а також висловлюється певність, що ворожа резидентура так ніколи й не довідається, що на мислі в Мартохи

Створене для міжнародного шпигунства й підривної діяльності по всій земній кулі, ЦРУ за кілька десятків років прославилось шантажами, убивствами, державними переворотами. Будучи слухняним знаряддям військово-промислового комплексу, «лицарі плаща й кинджала» задушили не один національно-визвольний рух. І раптом — такий провал! І раптом — явна дезинформація, яка поставила радника президента не просто в незручне становище, а й може мати драматичні наслідки в передвиборній кампанії, до котрої він приступив, прагнучи залишитися у Білому домі.

Пам'ятаєте, ходили чутки про Хому, начебто його кандидатура фігурує серед тих, кому буде доручено стати першою сніговою людиною, що добровільно потрапила до рук учених? А також чутка про те, начебто в близькому майбутньому грибок маслючок полетить у космос? Можливо, ці чутки дійшли до ЦРУ перекрученими до невпізнання, й на основі цих перекручених чуток «лицарі плаща й кинджала» вирішили, що Хома — дисидент, внутрішній емігрант у колгоспі «Барвінок», а тому-то йому видано візу для в’їзду на американську територію! Саме ці неправдиві дані й потрапили до радника, котрий надумав організувати таку грандіозну зустріч із старшим куди пошлють, видаючи себе за поборника прав людини, а Хому — за упослідженого й гнаного. Еге ж, за того, хто б’ється, як риба об лід, у колгоспі «Барвінок», у кого не було добра зроду, не буде й до гробу, хто робить, а голий ходить.

І раптом — такий провал Центрального розвідувального управління з Хомою! Невдача з Хомою виявилась, мабуть, тією останньою краплею, що переповнила терпіння радника. Після цього було видано декрет про термінову реорганізацію Центрального розвідувального управління.

В Яблунівці кажуть: на бідного Хому і дерево пада. Але після того декрету можна казати, що через бідного Хому таке дерево, як ЦРУ, не впало, проте загойдалось. Знай наших! Знай нашого грибка маслючка, позиченого чоловіка, старшого куди пошлють!

Закипіла реорганізація. Можливо, в результаті цієї реорганізації роботу політичної розвідки буде налагоджено краще, й радник не гніватиметься, що йому не доповідатимуть більше про визрівання революційної обстановки в тій чи іншій країні земної кулі, як свого часу не доповіли про Іран. Авжеж, можливо, доповідатимуть — і що така революційна буря назріває в Сальвадорі чи Гватемалі, в Парагваї чи Чілі, в Намібії чи ПАР. Можливо, в результаті реорганізації агенти ЦРУ так тонко працюватимуть в Саудівській Аравії, що в Вашінгтоні знатимуть про кожен чох короля, про кожне зітхання королеви, про кожну витівку спадкоємного принца Фахда. Можливо, в результаті реорганізації ЦРУ офіційний Вашінгтон знатиме також, що сниться англійській королеві, чи будь-кому з кавалерів ордена Підв’язки, чи старшим синам кавалерів ордена Британської імперії першого і другого ступенів.

Та можна не сумніватись в одному... Еге ж, можна не сумніватись у тому, що в результаті цієї реорганізації ЦРУ її агенти ніколи не налагодять так політичну розвідку, щоб достеменно знати, що саме на мислі в позиченого чоловіка Хоми з яблунівського колгоспу «Барвінок», чи його рідної жінки Мартохи, чи навіть спекулянтки і пройдисвітки Одарки Дармограїхи. Хай хоч десять реорганізацій проведуть, хоч сотню разів там міняють шило на швайку чи швайку на шило!

Нам пощастило стати свідками тільки однієї зустрічі старшого куди пошлють із радником президента, і, не по- кладаючись на американську пресу й телебачення, ми зафіксували всі жести й слова як Хоми, так і представника вашінгтонської адміністрації. Що бачили, як мовиться, те й зафіксували. Так, їхня розлука була драматична, адже кожен не бажав зійти зі свого ідеологічного рубежу — ні грибок маслючок зі свого яблунівського, ні радник зі свого, продиктованого інтересами військово-промислового комплексу. Честь і хвала Хомі! Проте закрадається жаль у нашу душу...

Так, закрадається жаль у душу! Адже зодягнувся радник у солом’яний бриль, у сорочку-вишиванку, у козацькі штани? Адже відростив пишні селянські вуса? Адже готував межигірське пиво, адже розучував колядки й запам’ятовував яблунівські прислів’я? Адже, зрештою, видавав себе за поборника прав людини в колгоспі «Барвінок»? То, розлучаючись із Хомою, чому не передав нікому дружніх своїх привітів у Яблунівку?!

Авжеж, грибок маслючок, будучи в афекті, навіть руки на прощання не подав радникові, повернувся — й гайда подався. Хома є Хома, з нього небагато й візьмеш. Але ж радник!.. Гаразд, ЦРУ підвело, цій шпигунській організації не вперше підводити своє начальство... Але ж міг радник на території своєї літньої резиденції наздогнати Хому й навіть силоміць передати привіт, скажімо, рідній жінці старшого куди пошлють Мартосі! Бо як же це грибок маслючок повернеться додому без привіту від представника вашінгтонської адміністрації?! Дивись, жінка й через поріг не пустить, огріє качалкою по плечах. Та й декому іншому міг передати привіти — й директорові школи Кас- тальському, й дідкам Бенері та Гапличку, й спекулянтці та пройдисвітці Одарці Дармограїсі... Жаль, що вони так і не дочекаються привітів од радника.