«Ця книжка ґрунтується на враженнях з юнацьких літ автора в Україні і на вивченні радянської політики, яка, хай би там що казали радянські чинники, становить не що інше, як безоглядний імперіялізм. Українські вигнанці розкидані тепер по всьому світі. Книжка «Страта голодом» допоможе їм зберегти свою національну ідентичність і надію на день визволення України з теперішньої неволі».
Малколм Маггеридж, англійський журналіст і письменник, що як кореспондент газети «Манчестер Ґардіян» у 1932 – 33 роках один з перших інформував світ про голодомор в Україні.
«Хоч «Страта голодом» і не претендує на якусь особливу літературну вартість, вона варта того, щоб бути поставленою поряд з «Бабиним Яром» Кузнєцова за те, як змальовано в ній майже незбагненну ґолготу України двадцятого сторіччя».
Раймонд Пірсон («Irish Slavonic Studies» (Дублін, Ірлян-дія), 1986, №7).
«Страта голодом» – це унікальне й хвилююче свідчення людини, яка пережила голод 1932-33 років в Україні».
Кетлін Бейтлі («Обозрение», 1985, №16).
«У «Страті голодом» описано голодомор у невеликому селі – одному селі серед тисяч інших. Але книжка ця відображає смертельні страждання, які переживала ціла нація».
Пол Пігічин («Winnipeg Free Press» (Канада), 1985, 23 листоп.).
«Ця книжка – як і ті, що описують гітлерівський голокост, зумисну екстермінацію значної частини населення Камбоджі червоними кхмерами або турецький геноцид супроти вірменів на початку XX сторіччя, – це історія нескінченного суцільного жахіття».
Джозеф Гаррісон («Christian Science Monitor (CLUA), 1985, 25 листоп.).
«Це книжка, якої не можна читати на повний шлунок».
Ярс Балан («Alberta Report» (Едмонтон, Канада), 1985, №11).
«Страта голодом» становить цінність як анатомія радянського терору. «Страта голодом» – це незаперечний звіт про цілковитий розклад радянської системи».
Ян Блек («News Weekly» (Австралія), 1986, 11 черв.).
«Долотова розповідь про безпорадність цілого народу перед жорстокою брутальною тиранією – цінний загальнолюдський і суто особистий документ».
Пол Мейджелі («Magill's Literary Annual», 1986).
«Читаючи «Страту голодом», усвідомлюєш, що злочинний рух, який називається комунізмом, неможливо «реформувати», як неможливо й надати йому «людського обличчя» – чи то йдеться про комунізм як ідеологію, чи як систему. Повірити в «добрий і лагідний» комунізм – це повірити в те, що сам диявол може стати спільником доброти й порядности».
о. Джеймс Торнтон («New American» (США), 1990, 26 берез.).
Переклав Ростислав Доценко