Твоя дитинка

4.3

Вони ночують у рiзних кiмнатах. Час вiд часу ображений чоловiк пiдходить до скляних дверей i нiби випадково зазирає до неї. Вона буцiмто не звертає на нього уваги. Вiн пише думки в потаємний блокнот i вiджимається вiд пiдлоги. А потiм шукає їжачка, якого вони вчора знайшли у лiтньому саду i занесли до хати.

Але їжачка нема, вiн утiк. Алоїз сумно походжає по кiмнатi.

«Як вона могла це зробити? - думає вiн. - Як? Цiлуватися на моїх очах iз тим… тим… дебiлом!»

Ревнивець згадує, як знайомi нiяково опускали очi, коли зустрiчали його спантеличений погляд. Вони не знаходили слiв. А вiн не мав слiв для неї. Адже знав її всього кiлька тижнiв. Але його почуття були нiжними i щирими. Але нi! Це не та Нiна, яку вiн уперше запросив на пиво. Це якесь курвеня з дитячим обличчям.

«Що робити?!» - обступали невтiшнi думки…

- Я за мiнералкою, - каже вiн ображено i вiдчиняє дверi.

- Угу, - незворушно вiдповiдає дiвчина. I позiхнувши, вiдвертається до облупленої стiни.

- Ти не хочеш менi нiчого сказати? - запитує вiн.

- Нi. Я хочу спати.

- Можна бiля тебе?

Мовчанка.

Чоловiк лягає бiля коханої i огортає своєю великою рукою її пiддатливе м'яке тiло. Пестунка нерухомо лежить, вдаючи сонну.

У душi Алоїз кипить з її впертостi. Тому хоче, щоб маленька артистка промовила бодай слово, щоб як-небудь захотiла виправдатися. Але це чортеня не здатне вiдчувати свою провину. Воно буде звинувачувати всiх, лише не себе.

- Не хочеш менi щось пояснити, попросити вибачення?

- Для чого? - таке враження, що Нiна тiльки й чекала, коли вiн заговорить. - Адже ти сам мене спровокував.

- Чим?!

- Ти ж сам запропонував!

- А може, я лише випробовував твою вiрнiсть?

- Та не потрiбно мене випробовувати! Наступного разу будеш розумнiшим! - її личко сяє, бо дiвчина розумiє, що коханий усе майже вибачив. Тому повертається до нього й цiлує в обличчя.

Алоїз усмiхається, загрiбає її в обiйми, заплющує очi i через кiлька хвилин вже спокiйно i глибоко дихає…

Вона ж легенько погладжує його долоню, аби краще спалося. I тихенько мугиче щойно вигадану колискову.