Хенде хох, кляйне порося!
Ну чому ти хочеш завжди усе зiпсувати? Що за така видатна риса характеру?
Я розумiю, що тобi важко. I не тiльки за мною, але й за звичним середовищем. Але вже так багато часу позаду. Я часто уявляю наше з тобою спiльне життя. Ми будемо багато мандрувати. Їздити Україною.
Ми будемо дивними, не схожими на iнших, i до дiдька творчими. Це має бути щось фантастичне. Не тiльки гармонiя тiлесна й духовна, а й iнтелектуальна. А ти починаєш хникати.
Не треба бути злим. Це найпростiше. Треба бути добрим. А це набагато важче.
Я чекаю ТЕБЕ! Ти розумiєш це чи нi?
Твiй Алоyes.