Адам

Божественний Йоганнесбург і всі його привиди,

всяклі в напарфумлене дерево!

На тобі піщана сукня, що осипається, коли ти встаєш попити води.

Що б ми робили без анонімних пучок на клямці нічної ванни, без

нічийого скрипіння сходів, чим набивали б грімку шухляду позаду

нашого тут? А ти ще питала, що писати в графі «колишні імена»!

Господар потрошить синє світло на стіні понад нашим

ліжком, потім старанно записує результати, опускає жалюзі,

лягає в наших ногах.