Адам

І в призначений день

Усі ми вийдемо звідси, ніби з кінотеатру,

В гарячий порожній двір, де нема ні душі,

Тільки cонце й підрізане коротко гілля дерев.

Наберемо в легені

Гаряче порожнє повітря.

А Він догорятиме там, на померклій сцені,

Як смолоскип на площі, де розбіглися

демонстранти,

Під дощем, на вітрі придуманих Ним морів.

Буде стояти і вказувати нікому на двері,

Які назавжди відчинились.