Бог дає таланти всім. 50 уроків, щоб знайти себе та справу всього життя

Урок 31 Ніхто не може спустошити тебе без твого дозволу

Рахунки за газове опалення нашого старого будинку росли, і ми вирішили з’ясувати, де втрачаємо тепло, щоб утеплити стіни та запобігти цим «витокам».

До нас прийшов мій друг Білл зі своїм інфрачервоним термометром, схожим на маленький жовтий пістолет. Він наводив його на стіну, там з’являлася червона цятка, і температура в цьому місці реєструвалася на дисплеї.

Білл навів «пістолет» на підлогу коло задніх дверей. Пристрій зафіксував температуру +6 °C. Холодне повітря просочувалося до будинку з підлоги. На одній стіні він зафіксував +11 °C, а на іншій +20 °C. За допомогою цього пристрою було дуже легко знайти «енергетичні витоки».

Коли ми знайшли всі ці місця, то почали замазувати щілини, ізолювати й додавати герметичні прокладки. Наш рахунок за газ зменшився зі 185 до 118 доларів. Протягом усієї зими нам було тепло й затишно.

Було б чудово, якби кожен із нас мав пристрій, який міг би перевірити все життя і з’ясувати, у яких місцях із нього витікає енергія. Уяви, наскільки продуктивною була б твоя робота, якби тобі вдалося позбутися всіх «енергетичних втрат». Уяви, як би ти почувався або почувалась, обираючи лише ті проекти, які заряджають тебе енергією. Якби можна було вибирати лише тих друзів, партнерів і колег, котрі «запалюють» тебе замість того, щоб гасити.

Трапляються дні, коли я переживаю особисту енергетичну кризу. Дні, коли відчуваю, що життєва сила мене залишає, а я ловлю себе на тому, що кажу: «Я така розгублена… така виснажена… абсолютно спустошена».

Я чула, що те, як ти витрачаєш свою енергію, є важливішим, аніж те, як ти витрачаєш час. Замість тайм-менеджменту люди тепер звертають особливу увагу на «енергетичний менеджмент».

То куди ж зникає вся енергія? Коли знайдеш місця «витоків», їх можна «утеплити». Мені не знадобилося багато часу на те, щоб знайти свої, коли в мене виникло бажання їх відшукати.

Я витрачаю свою енергію на те, щоб знову й знову перевіряти свою електронну пошту, Facebook і Twitter. Я втрачаю енергію, коли пропускаю сніданок або обід.

Енергія витікає з мене, коли я пліткую, скаржуся, критикую, звинувачую та маю сумніви. Вона зникає, коли я надто бурхливо реагую і влаштовую сцену замість того, щоб перечекати й відреагувати спокійно. Енергія зникає, коли я знов і знов перекладаю папери на своєму столі з одного місця на інше. Вона витікає через усі непотрібні й необов’язкові «мозкові штурми», які заволоділи моїми думками і моїм робочим столом.

Я спустошую себе, коли вчасно не лягаю спати, а розгадую судоку чи дивлюся фільм, який бачила вже разів двадцять, — «Пропозиція», «Милий дім Алабама» або «Весілля мого найкращого друга». Коли я всім кажу «так» і перевантажую своє втомлене «я» ще більше. Коли читаю жахливі новини, які не зможу викинути з голови кілька годин. Коли слухаю про драми, до яких не маю жодного стосунку.

Я постійно намагаюся вичавити максимум із себе та свого календаря, наче день може тривати довше, ніж 24 години, а в тижні може бути більше ніж 7 днів. І я не самотня. Ми схильні поважати наші електронні пристрої більше, ніж власні тіла. Щовечора ставимо телефони на зарядку, але рідко дотримуємося режиму сну, щоб «зарядити» себе енергією.

Але є гарна новина: коли знайдеш свої місця «витоку енергії», їх можна «закрити». Ось що допомагає мені.

Молитва й медитація. Щоранку я беруся до важливої справи — підключаюся до джерела божественної енергії, яке є нескінченним.

Я прикріплюю записки з позитивними твердженнями на свій робочий стіл, у машині, на дзеркалі. Вони нагадують мені, як бути кращою версією себе.

А ще важливо обрати правильний саундтрек свого життя. Я обожнюю пісні в стилі кантрі. Але в них так багато розбитих сердець, брехні, обману, обра́з. Колись ми жартували: що трапиться, якщо послухати пісню в стилі кантрі ззаду наперед? До тебе повертається твій собака, твоя вантажівка, твоя дружина. Пісні в стилі кантрі, які я слухаю зараз, наповнюють мене надією і радістю.

Також я намагаюся займатись тільки однією справою. Якщо обідаю — це означає, що я обідаю. Тепер під час їжі я не читаю газету і не перемикаю канали по телевізору, не заглиблююся в Інтернет, айфон чи айпад.

А ще мені допомагають вигадані дедлайни. Якщо в мене немає чіткого дедлайну, я вигадую його, щоб не марнувати цілі тижні, коли треба зробити якийсь проект, написати колонку чи розділ книги. Я не сиджу в Інтернеті годинами, якщо не маю в цьому потреби.

ГЗСВ. Не треба бути надто голодним, надто злим, надто самотнім і надто втомленим. Цього мене навчили друзі, які перебувають на реабілітації. Забагато людей щодня пропускають обід. Вони надто заклопотані, щоб поїсти. Насправді це дурниця.

Я завжди раджуся зі своїм внутрішнім «я», перш ніж погодитися на ще один проект, «мозковий штурм» або справу, яка забере в мене чимало часу. Моя сестра Джоан допомагає мені звертати увагу на факти, а не здогади щодо моєї здатності робити те, що я хочу, а не те, що «маю» зробити. Мені імпонують слова Анни Ламотт: «Я живу згідно з твердженням, що слово „ні“ — це закінчене речення». Амінь, сестро!

Я навчилася казати «ні» всім тим речам, які висмоктують мою енергію і мій час, коли йдеться про роботу:

Електронна пошта. Замість того щоб постійно її перевіряти навіть тоді, коли я не маю можливості відповісти на листи (а це означає, що мені доведеться їх перечитувати), я читаю листа, відповідаю, а тоді видаляю його.

Паперова робота. Чому купа паперів на робочому столі росте так швидко? Якось мені дали гарну пораду: щоразу, коли береш до рук якийсь документ, прикріпи до його кутика скріпку. Якщо знайдеш папірець із купою скріпок, це означає, що ти уникаєш справи, яка з ним пов’язана. Або зроби це, або просто порви його.

«Енергетичні вампіри». На кожній роботі завжди є кілька персонажів, які просто «висмоктують» весь кисень у кімнаті. Їх відчуваєш навіть раніше, аніж бачиш. Вони повсякчас створюють проблеми з нічого — пліткують, заздрять, прагнуть втягти тебе в боротьбу з уявними ворогами в їхніх головах. Зберігай ясність думки, не бери в цьому участі, тримайся якнайдалі.

Коли кажеш «так» із метою справити на когось враження. У моєму житті траплялися ситуації, коли я пропонувала нові проекти лише тому, що хотіла вразити інших під час зустрічі. А потім ішла звідти й розуміла, що в мене немає ані часу, ані бажання, щоб утілювати їх у життя.

Прокрастинація. Я надто часто уникаю важливих справ через свій страх. Тривога, пов’язана з їх виконанням, наростає в моїй голові, мов шторм; мене огортають хмари сумнівів, які заважають тверезо оцінити те, що потрібно зробити. Тепер я маю звичку братися до складних справ насамперед, щоб упоратися з ними якнайшвидше.

Якщо ти не можеш сказати «ні», проведи своєрідний аудит, щоб визначити, чого варте твоє «так». Тобі завжди доведеться за нього заплатити — або часом, або енергією, або тим і іншим. Коли я була перевантажена виступами (окрім двох щотижневих колонок, радіопрограми та роботи над новою книжкою), я запитала Джоан, як можна відмовитися від деяких запрошень. Джоан вислухала мої скарги на те, як важко сказати «ні» спільнотам та організаціям, друзям та членам родини, які займаються важливою справою і хочуть, щоб я підтримала їх як промовець. Та забагато добрих справ — це таки забагато.

Мій чоловік якось сказав мені: «Забагато шоколаду». Що?! «Один шматочок — це прекрасно. Два — ще краще. Три — трохи забагато. Чотири — забагато. П’ять — це вже біль у шлунку». Навіть якби я встигла відвідати всі ці заходи, мені б це не пішло на користь. У мене не було б життя — я жила б виступами.

Ти не можеш устигнути все. Джоан запропонувала мені просте математичне рішення: скільки тобі це коштуватиме — від дверей до дверей? Включно з дорогою, готуванням, привітанням, автографами, подяками? А тепер поглянь на те, що ти втрачаєш: час, який би могла провести зі своїми онуками або чоловіком, хобі тощо. Після цього занотуй усі переваги. Наприклад, до скількох людей ти донесеш сказане? Якщо тобі немає сенсу казати «так», але ти почуваєшся винною, виміряй відчуття провини. Склади шкалу з позначками від одного до десяти. Познач на ній свою провину. І коли ти це зробиш, то чітко зрозумієш, що дозволяєш провині приймати рішення замість себе й висмоктувати з тебе життя. Провина — це жорстокий тиран, який ніколи тебе не відпустить.

Джоан запропонувала намалювати ще одну шкалу, щоб вимірювати ентузіазм. З одного кінця напиши «ні», а з другого — «так». Якщо я скажу цьому завданню «так», моє серце співатиме чи я занепаду духом? Чи перехоплює в мене від нього подих? Якщо ні — просто скажи «ні», і крапка.

Є й інші способи, які мені не вдається застосовувати повністю, але я до цього прагну:

Установи конкретний обмежений час, який витрачатимеш на перевірку електронної, голосової пошти, Facebook і Twitter.

Харчуйся здоровою і поживною їжею замість тієї, що не приносить користі тілу, на кшталт газованих напоїв, чіпсів та морозива.

Частіше обідай із друзями, щоб просто з ними поспілкуватись, а не обговорювати ділові питання.

«Забудь про багатозадачність і став більше запитань» — чудова порада від мотиваційного спікера Колетт Карлсон. «Тайм-менеджмент — це не рішення. Рішення полягає в тому, щоб керувати собою». Вона запропонувала складати списки справ, до яких не варто братись, і заносити туди всі «не завадило б». І це не егоїзм — це потрібне для того, щоб залишатися здоровою людиною. А ще мені імпонують її варіанти сімейних обідів. «Злакові пластівці — чудово, — каже вона. — Або „Макдональдс“. Недарма ж у них є „геппі-міл“».

Припини дріб’язково опікуватися чоловіком, дітьми й колегами. Не потрібно звертати увагу на кожну деталь. Звісно, вони не здатні зробити все ідеально — як ти. Вони зроблять це по-своєму і, можливо, навіть краще.

Приборкай «вимогливих». Хто це? Усі люди, які вимагають від тебе все більше й більше часу. Це може бути твій чоловік, твоя дитина або твій бос. Та хто б це не був, навчись казати «ні». Якщо не можеш це сказати, потренуйся казати «потім». Ніхто не може тебе спустошити без твого дозволу. Залишайся поряд із людьми, які тебе наповнюють, а не спустошують. Мені подобаються слова, що їх надіслала мені в електронному листі моя подруга: «Ніхто не може звести тебе з глузду, якщо ти не даси їм ключа».

Одна подруга з релігійного притулку навчила мене отримувати приплив енергії, поплескуючи себе по різних частинах тіла. Знаєш, як горили б’ють себе в груди? Спробуй — це заряджає неабиякою енергією.

Коли дізнаєшся, де втрачаєш свою енергію, можна починати лагодити ці «отвори». І коли ми це робимо, у нас з’являється більше часу та енергії для найбільш важливих роботи та людей — починаючи із самих себе.