Хребет Дракона

62

Спека мерехтіла в неозорій пустелі, викликаючи в повітрі теплові міражі. Королева By все ще відчувала розлючені вібрації, які долинали до неї крізь землю відтоді, коли вона та її Люті продемонстрували свою силу. Успішне випробування зміцнило її рішучість. Їхній удар справді струснув Оссуса глибоко під горами, і вона знову впевнилася у власній магії.

Народ By повернувся після майже повного вимирання, і вона зміцнить своїх Лютих, аби вони могли стерти на порох крижаних Лютих, а потім знищити Оссуса. By відчула тепле сяйво в серці.

Нащадки Раан, жінки, яку направду кохав Кур і з якою так підступно повелася її сестра, зможуть самі володіти цілим світом після того, як бог створить його наново.

Тепер маг Аксус та її брат Кво дивилися на зруйновані чорні гори, що розтинали Піч. Лінія розлому була добре помітна, а вершини гір явно постраждали через нещодавні зрушення, спричинені піщаними Лютими, які потрясли землю до самої її основи.

Маг повільно кивнув.

— Я вражений, моя королево. Ми розкололи світ, як яйце ящірки.

Її очі кольору топазу гордо виблискували.

— Так, ми це зробили. Ми все ще можемо видобувати магію із землі.

Проте Кво тримався холодно і зухвало.

— Зробімо це ще раз, і знищимо решту гір.

— Зробимо, любий мій брате, проте не зараз. Ми змусили дракона заворушитися, але ми ще не довели, що здатні боротися з ним. Оссус має добру пам’ять і знає, що ми хочемо його знищити.

— А поки навіємо йому страшні нічні жахіття, — сказав Аксус, примружившись на ланцюг вершин перед ними.

By повела свій загін до висохлого озера біля основи гір, величезної білої плями їдкого, солоного пороху. Зустрічні вітри крутили у вихорі пилюку, блідий серпанок плив крізь безплідне озеро. Ауґів відпустили повештатися в пустелі, і тепер вони носилися, здіймаючи порох і хрускаючи по твердій кірці у пошуках озерець пінистої води, щоб напитися.

By знала, що ауґи можуть вижити в найважчих умовах. Піщані Люті створили цих істот ще тоді, коли мали силу творити і формувати живих істот, коли сама земля ще мала запаси магії. В ті часи Люті були дуже честолюбними.

Так само вони створили людський рід із пилу, подібно до того, як сам Кур створив Лютих, створюючи світ. Оскільки навіть їхній власний бог не міг зробити своїх дітей досконалими, не варто було очікувати, що Люті зроблять досконалими людей. Незважаючи на це, By вважала, що підлегла раса вийшла задовільною. Вона була вражена побаченим у Баннрії: високі будівлі, стіни, ціла розвинена цивілізація, створена королем Аданом Старфоллом і його попередниками. Людський розвиток виявився набагато значнішим, ніж ті невеликі поселення, які спершу знайшли її розвідники, почавши досліджувати світ за межами пустелі. Якщо набрати їх достатньо багато, ці люди можуть виявитися такими сильними, як вона сподівалася.

Спостерігаючи за тим, як ауґи сьорбають з дна озера забруднену воду, вона запитала брата:

— Чи стане це місце придатним для ще одного табору, якщо ми привеземо більше людей-робітників? Ми повинні планувати заздалегідь, прагнути більшого.

Кво відшкріб білий порох з обличчя.

— Мабуть, це місце не варте зусиль. Люди дуже ніжні. Спека вб’є їх, вода отруїть, і тоді нам доведеться привозити все більше і більше людей на заміну померлим. Мені вистачає проблем із тими, що ти мені вже дала.

By привела загін із двадцятьох Лютих, серед яких були витривалі робітники нижчих каст. Тепер вони лазили по зруйнованих скелях, вивчаючи місцевість за наказом By. Деякі ризикнули залізти в тріщину, яка проходила крізь скелю, немов свіжа рана. Коли гори розділилися навпіл, незаймане каміння всередині них містило, можливо, значний залишок магії, не пошкоджений старими війнами. Це було те, що вона могла б використати.

Як королева, By не стала б лізти в небезпечну місцину, а людські робітники не були достатньо досвідченими та сильними, щоб виконувати подібну роботу, тож до виконання цієї справи вона залучила своїх Лютих. Вони проникали в тріщини, гукаючи одне одному і опускаючись на мотузках у таємничі глибини.

Наступного разу, коли вона постане перед королем Аданом, вона матиме ще грандіозніші ідеї, що можна йому запропонувати. Вона вважала, що, якщо зможе хитро використати його у власних інтересах або розумно застосує владу сили, три людські королівства стануть її союзниками проти крижаних Лютих. Якщо вона посилить свою бойову міць людьми, то вони зможуть розбити будь-які армії, котрі її суперниця Онн нашкребе з крижаних Лютих.

Стоячи під пекучим сонцем, By спостерігала, як спритні команди Лютих зникають у розколині. Поки вона чекала, щоб побачити, що їм вдасться знайти, вони з братом розважалися, вихором здіймаючи сіль із дна озера і надаючи їй форму химерних статуй величних героїв Лютих і менш примітних людей. Бавлячись, By збивала фігури людей, Кво перетворював їх на порох, а потім знову створював їх.

За ними спостерігав маг Аксус, його помережане зморшками обличчя невдоволено витягнулося.

— Якщо ви хочете, щоб люди були корисними та вірними, варто ставитися до них із більшою турботою. Їх легко пошкодити, а ушкоджені люди нам ні до чого.

By була обурена тим, що він так зухвало з нею розмовляє.

— Я не звикла, щоби звичайний маг ставив мої рішення під сумнів.

— Маги у вас є для того, моя королево, щоб служити вашими радниками, і от моя порада вам — ми повинні витрачати наших людей там, де отримаємо найбільше користі з них. Вони — ресурс.

By надулася.

— Хоча люди, можливо, цікаві, та видатними вони не є. Лютий навіть найнижчої касти перевершує людину. — Вона махнула рукою на тих, хто досліджував тріщини в горі.

— Однією з їхніх переваг є те, що вони так швидко розмножуються. — Кво поглянув на розкришену скульптуру з солі, яку він зліпив. — Пам’ятаєте старі часи, коли на зміну одним приходили інші з такою швидкістю, з якою ми могли їх нищити? Навіть наш народ парувався з людьми для розплоду.

— Якщо ви не вважаєте їх корисними, то навіщо стільки про них турбуватися? — дошкульно запитав її Аксус.

By відволіклася на рептилій-ауґів, які бавилися серед соляного пороху. Вони фиркали і качалися, вкриваючи свої лускаті шкури кристалами солі. Вона поглянула на брата і розчарованим голосом промовила:

— Аксус слушно каже. Від людей взагалі не буде користі, якщо вони не виживуть, поки вони з нами.

— Ти критикуєш, як я ними керую? — із погордою запитав Кво.

Вона невдоволено пирхнула.

— Я пропоную тобі дати їм трохи більше зручностей, можливо, додаткову порцію води та їжі. Якщо вони й помруть, то нехай помруть у бою з крижаними Лютими.

У його голосі не чулося вдоволення.

— Вони вельми живучі. Ми не очікували знайти хоч когось із них живими, коли прокинулися від заклинання сну. Хай би що ми робили, деяким із них вдасться викрутитися та вижити.

Їхнє обговорення перервали крики з вершини. Кремезний робітник-Лютий виліз із тріщини, розмахуючи руками.

— Ми знайшли грот, але стіни розбиті!

Це звучало не надто цікаво.

— Там є артефакти? Речі значної сили?

Її брат уже почав сходити на гору, піднімаючись по брилах впалої скелі. By слідувала за ним, але повільніше та обережніше.

Кремезний робітник стояв біля верхньої частини тріщини, вперши руки у стегна.

— Я не впевнений, що це таке, моя королево. Ви можете нас просвітити.

Троє робітників-Лютих намагалися підняти знизу щось важке. Це був гладкий, вигнутий шматок мутного напівпрозорого матеріалу, схожий на уламок велетенської яєчної шкаралупи або частину волокнистого кокона. Цей незрозумілий уламок був величиною з двері у її спальні в піщаному палаці.

— У гроті ми знайшли кілька уламків. — Робітники поставили великий шматок на скелю над тріщиною. By та Кво піднялися туди, щоб оглянути химерний предмет. Він був неначе виготовлений із темного затверділого молока. By постукала нігтями по твердій речовині і відчула тепло, що ледь жевріло там, — тремтіння старої магії.

Важко дихаючи від напруги, маг Аксус підійшов до них. Він роздивлявся уламок.

— Це не щось стародавнє, моя королево. Його лише нещодавно висиділи.

— Я так і підозрювала, — сказала вона. — Але це не та магія, яку ми можемо використати.

Після всіх докладених зусиль робітники-Люті виглядали засмученими та розчарованими.

— Ви не вважаєте це цінним, королево?

— О, ми візьмемо це до піщаного палацу, де воно стоятиме як цікавинка. — Королева розмірковувала, де зможе виставити цю річ. — У цьому справді є щось цікаве.

Раптом її серцем і розумом прокотилося тремтіння, спалах тепла і вібрація, яка відгукнулася хвилями у глибинах зруйнованих гір. Робітники-Люті відсахнулися від краю тріщини, бо валуни навколо зрушилися, а мілкі каміння посипалися углиб ущелини.

Королева By звернула погляд у небо, а не в тріщину. Вона відчула биття магії, тяжіння і раптовий гострий біль — високо вгорі. Брат простежив за її поглядом, і від подиву його рот відкрився, показуючи акуратні гострі зуби. Потім він засміявся, вказуючи вгору. Просяяв навіть Аксус.

Високо над головою летіла кутаста рептилія, б’ючи великими крилами, вона піднімала змієподібну шию, оглядаючи пустелю. Її тінь впала поперек сухого дна озера, і ауґи в паніці кинулися навсібіч, немов гризуни, що відчули хижака, який кружляв над головою. Дракон був величезний, із трикутними крилами, гострою стрілоподібною головою, що випромінювала розлюченість, з колючим хвостом, схожим на товстий батіг. Пронизливим криком істота розколола пустельне повітря.

Кво роздивлявся дракона, а потім звернувся до сестри.

— Це справді Оссус? Ми врешті розбудили його?

By форкнула.

— Ні, це лише маленький дракон, один із дітей Оссуса, однак він підійде, щоб на ньому потренуватися. Нам потрібно показати, що ми можемо вбивати їх, щоб бути готовими до більшого.

Королева продовжувала стежити за монстром, що летів по небу, віддаляючись до лінії горизонту вздовж гірського пасма. Його лігво мало бути десь у пустелі, і By могла використати свої відчуття, щоб знайти його знову, де б він не намагався сховатися. Маги могли б викликати його, але лише тоді, коли вона буде готова. Її серцебиття прискорилося. Такою схвильованою вона вже давно не бувала.

Королева посміхнулася братові.

— Коли ми повернемося до піщаного палацу, я оголошу полювання на дракона. Хіба може бути кращий спосіб, щоб підготувати наших воїнів-Лютих? — Її посмішка стала ще ширшою, коли їй на думку спала ще одна ідея. — Ах, я навіть запрошу короля Адана Старфолла приєднатися до нас. Впевнена, йому це сподобається.