Щоденник однієї зради

32

Дукареліс шукає фотографії з розкопок. Розкладає їх на ліжку, старі чорно-білі спогади з того часу, який він добре відчув як тілом, так і душею. Ось він, запилюжений, сидить у наметі, оповитий тютюновою хмарою, з люлькою в руці наче кінозірка 50-х. Перед ним незмінний щоденник розкопок. За ним на розмитому фоні Макіс вивертає візок з відвалом. На іншій — кира Евлалія сперлася на кайло, а біля неї, навколішки, Антигона зі щіточкою руці виглядає з розкопу. Вона знову розчищає місця біля скелета, знайденого у фундаменті будинку, оглядає розтрощений череп, каменюку, поряд з ним, кістки зігнутих у колінах ніг та неприродно вивернутий таз. Перечитує висновок німецької лабораторії.

Німецькі остеоархеологи підтвердили їхні підозри, проте, водночас, зробили набагато більше відкриттів, які не мали шансів потрапити в поле зору його наукової допитливості. Смерть настала від удару гострим предметом, імовірно, якимось інструментом, який кілька разів пробив грудну клітину, можливо, зачепивши серце, свідченням чого є характерні відмітини на ребрах. Руйнівний удар в область лобової кістки був нанесений, імовірно, каменем завдовжки 10 сантиметрів, знайденим поряд з останками; цей потужний удар було завдано вже після настання фізичної смерті молодої жінки.

Скелет не зазнав руйнації через сприятливе середовище зберігання: низький вміст в ґрунті ph та іонів водню. Жінка була не старша двадцяти років. Про це свідчить стан зубів, зони кісткового росту остаточно не закриті, також третій кутній зуб у верхній щелепі справа ще не виріс. Це підтверджував і аналіз остеонів, ширина отвору в області тазу, розмір довгих кісток і хребта, а також їхнє хімічне датування на вміст азоту, фтору та урану. У складі кісток також були виявлені сліди натрієвої солі, свідчення функціонування жіночого гормонального циклу. Згідно з одним експериментальним методом, в основі якого лежало виявлення антигенів та полісахаридів у дентині, у жінки була перша позитивна група крові. Вона була заввишки 1м 55 см і належала до того ж антропологічного типу, що й останки інших доісторичних людей, знайдених на кладовищі Агрильї, тобто до якогось низькорослого середземноморського народу, згадуваних Тукідідом карів чи лелегів.

Карієс зубної емалі, а також характерні відмітини на зоні ясен вказували, що вона страждала на гінгівіт. Залишки вуглецю, стронцію та ізотопів азоту в колагені доводили, що харчування жінки включало в себе рибу, молюсків, бобові, зернові культури, а також представників місцевої флори. Наявність ізотопу азоту-15 означала, що жінка вживала в їжу молочні продукти одомашнених тварин. Однак було встановлено практично відсутність заліза, причиною чого могло бути недоїдання. Вона займалася щоденною важкою працею, на що вказує сколіоз хребта та ознаки артриту плечового пояса та поперека. Деформація стегнової кістки та щиколотки свідчить про те, що вона тривалий час сиділа, схрестивши ноги, чи стояла на колінах, упираючись в землю пальцями ніг — пози, характерні для користування жорнами чи виконання таких робіт, як плетення.

Найбільш несподіваним відкриттям було те, що згідно з показниками, жінка була вагітна першою дитиною. У ґрунті, зібраному в районі жіночого лона були виявлені рештки кісток ембріона. На момент настання смерті вона перебувала приблизно на третьому місяці вагітності. Ці дані одразу перетворювали останки на одну з найважливіших археологічних знахідок останніх десятиліть. Згідно з аналізом вуглецю-14, доісторична жінка загинула приблизно в 2600 році до н. е. Ця дата збігається з даними, отриманими із зотлілих зерен пшениці та ячменю, знайдених в грушеподібному глечику на одному рівні з останками жінки.

Звіт німецьких учених був оприлюднений у найважливіших міжнародних журналах і мав великий резонанс в науковій спільноті. Водночас він спровокував низку візій щодо обставин, за яких було вбито молоду жінку. У плані винахідливості вони могли позмагатися з детективними історіями Конана Дойла. Загадка людських останків з Куфонисі отримала навіть мить ефемерної слави на шпальтах міжнародної преси.