Таємна вечеря

Отче, у Триєдиності Єдиний,

Що послав Спасителя на скруху,

На валу, при Церкві Десятинній,

Уповаю на твою потугу:

Не введи, Безмежно- Безначальний,

У спокусу тіло наше грішне.

Над земні марноти і печалі

Прихили десницю всеутішну!

Стримай гнів на винних без провини,

Загрими в архангелові труби

Нерозважним чадам України

І остережи від самозгуби!

Відпусти гріхи. Великий Боже,

Пройдами ошуканому люду.

Втретє відпусти, молю, бо схоже,

Що вчетверте випадку не буде!

Сину, розіп’ятий на Хрестові,

На осліплих сяєвом пролийся:

Ти ж простив апостолу Петрові,

Що до третіх тричі відступився!

Навіть кривовірові прощаю

За твоїми приписами, Отче.

А собі єдиного благаю:

Не прости, як на криве ізбочу!

Всім, хто одступився від присяги, —

Не нашли жорстокої відплати.

А мені впечи тавро зневаги,

Як почну на вірі гендлювати!

Відпусти, Всевладний, безголовим,

Що могили потоптали отчі.

Не прости мені, коли хоч словом

Предківські могили опорочу!

Змилуйсь над братами, що в гордині

І мене затоптували в сажу.

Праведний, не попусти й зернини,

Коли навіть недругові зраджу!

За Твоїм Священним Заповітом,

Всім дарую, заблукалим в пущі:

Виведи їх благовісним світлом

На дорогу Правди неминущу!

Отче, ти всепрощення віщуєш...

Я ж Тебе благаю про єдине:

Не прости мені, коли прощу я

Тим, що й за «любов до України»

Вимагають плату з половини!

...Не прости їм, Господи, — прошу я!