Таємна вечеря

Знову чорне вивели на біле,

Біле — заплювали в чорноту.

Пики одне одному набили

За свою! За правду!! За — святу!!!

Спогадали рани і зарубки.

Виставили кожному борги, —

І взялися зводить порахунки,

Ревно наминаючи боки.

Доки на мечі кували рала,

На тризуби — молоти й серпи,

Треті загребущо рвали й крали

Від ракет, ікон — і до сапи.

Треті підкидали знизу хмизу,

Зводили, як бевзів, — у лоби:

— А отам — колишній блюдолиза,

А отам — теперішній. Лови! —

І ловили, і трощили яро

Щелепи, заводи і горшки.

А тим часом треті — рвали й крали,

Надбане горбами за віки.

Раптом спогадали про Вкраїну.

Глянули — руками розвели:

— Хто ж це нам побив горшки і спини,

Хто ж це нашу хату розвалив?! —

І шукають лютими очима

Ворогів нових за три межі.

А тим часом треті за плечима

Ділять між собою бариші.