ВІД УПОРЯДНИКА


Наприкінці свого життя Іван Лисяк-Рудницький виношував ідею написати книгу “Формування української нації: історія та інтерпретації”. Хронологічно ця робота мала обіймати весь історичний розвиток України — від античності аж до післявоєнної (після 1945 р.) доби. Події української історії у ній мали бути поміщені в загальний східноєвропейський та євразійський контекст, особливу увагу передбачалося звернути на взаємодію між Україною та сусідніми народами. Центральною темою мала бути формування новітньої української нації, з оцінкою соціальних, політичних та інтелектуальних факторів, які визначали цей процес.

По суті справи, мова йшла про написання нової синтези української історії, яка б узагальнила творчий доробок ученого за майже сорок років його наукової діяльності. На жаль, цьому плану (як, зрештою, ще декільком іншим цікавим проектам Івана Лисяка-Рудницького) не довелося здійснитися: його раптова смерть перекреслила усі творчі задуми. Проте розсіяні у багатьох наукових і публіцистичних виданнях статті Івана Лисяка-Рудницького дозволяють відтворити його погляди на ключові моменти українського історичного процесу.

У двотомне видання “Історичних есе” Івана Лисяка-Рудницького ввійшли статті з двох його раніших книжок, а також інші праці, написані й опубліковані у 1943–1984 рр. Троє з них (“Зауваження до коментаря проф. В. Сукенніцького”, “Українські відповіді на європейське питання” і “Що робити?”) публікуються вперше на основі машинописних текстів, що зберігаються в архіві автора. При доборі статей до цього видання ми керувалися бажанням якнайповніше представити його наукову спадщину та різноманітність дослідницьких інтересів. При цьому постійно доводилося рахуватися з тим, що окремі його статті мають різні варіанти Іван Лисяк-Рудницький дуже доскіпливо ставився до своїх текстів, постійно доробляючи та розвиваючи їх у нових публікаціях. В окремих випадках час від написання першого варіанта статті до її друку міг становити до десяти років. З усіх існуючих варіантів однієї і тієї ж статті ми вибирали найостанніші, найповніші авторські публікації. Виняток зроблений лише для статті “Консерватизм”, яка подається за первісною, україномовною публікацією, оскільки саме в ній (а не в пізнішій англомовній публікації) знайшли найповніше відображення світоглядні і політичні позиції автора.

Найсуттєвіші зміни, внесені ним у пізніші публікації, а також історію написання статей відбито у прикінцевих коментарях до цього видання. У коментарі ввійшли також біографічні дані про людей, які творили інтелектуальне середовище Івана Лисяка-Рудницького, а також відомості про окремі факти з його життя, які дозволяють краще зрозуміти авторську інтерпретацію історичних подій та явищ.

Книжка включає у себе як оригінальні україномовні тексти, так і переклади англомовних статей Івана Лисяка-Рудницького. Україномовні авторські тексти друкуються без будь-яких змін щодо норм, прийнятих серед українців на Заході, тоді як українські переклади англомовних статей здійснено за нормами сучасної літературної мови на Україні. (Позаяк правописна реформа ще не завершена і ставлення науковців і громадськості до пропонованих змін неоднозначні, ми орієнтувалися на правописні стандарти, чинні до 1990 року). Те ж саме стосується оформлення наукового апарату цього видання. У випадку, якщо існують паралельні україномовні й англомовні варіанти текстів, і англомовні варіанти є пізнішими, для максимального збереження оригінальної авторської лексики переклади звірялися з первісними українськими текстами.

Переклад статей Івана Лисяка-Рудницького пов’язаний з певними термінологічними труднощами. Добір українських еквівалентів англомовних наукових понять утруднюється, у першу чергу, недостатньою розробленістю україномовної історичної та політологічної термінології та семантичними розходженнями у вживанні близьких за звучанням і походженням українських й англійських термінів. В окремих випадках І. Лисяк-Рудницький у своїх статтях сам давав роз’яснення щодо вживання того чи іншого англомовного терміна та його українського відповідника (як наприклад, independence, populist, the nationalism). Але нерідко при перекладі виникали труднощі, пов’язані з тим, що англійські терміни мають ширше або вужче лексичне значення у порівнянні з їх українськими відповідниками. Так, термін “modern” Іван Лисяк-Рудницький перекладав як “новий” або “новітній” (для означення цілого періоду в світовій історії), так і “модерний” (для характеристики певного етапу у розвитку нації, національної свідомості та національного руху). Це ж саме стосується терміна “nationalism”, вживаному Іваном Лисяком-Рудницьким як для означення національно-патріотичного руху та виробленої ним свідомості взагалі, так і в його вузькопартійному значенні (як синоніма “інтегрального націоналізму”). У всіх таких випадках, коли з контексту статті не виникає, яке з можливих значень мав на увазі автор, при перекладі перевага надавалося тому українському відповіднику, який частіше зустрічається в оригінальних авторських публікаціях (відповідно “modern” здебільшого перекладається як “новітній”, а не “новий” чи “модерний”, а “nationalism” — як “національно-патріотичний рух”, а не як “націоналізм”, “populist” — як “народницький”, а не “популістський” і т. д.)

Усі наведені в текстах цитати при перекладах звірено з оригіналом, окрім тих випадків, коли першоджерела не були приступні упорядникові. У цих випадках цитати даються у зворотньому перекладі з англійської мови, що застерігається окремо в примітках. Виправлено також незначні неточності у цитуванні та датуванні окремих подій, які зустрічаються в авторських публікаціях.

Поява цієї книги була б неможлива без допомоги й участі значної кількості людей. Заслуга у появі цього видання, у першу чергу, належить директору Центру досліджень історії України ім. П. Яцика Франкові Сисину. Центр досліджень історії України ім. П. Яцика також фінансово забезпечив упорядникові можливість праці в архіві І. Лисяка-Рудницького. Особливу подяку складаю дружині покійного Олександрі Черненко за надання дозволу працювати в його архіві. Їй та Петрові Лисякові-Рудницькому, як спадкоємцям авторського права Івана Лисяка-Рудницького, висловлюю глибоку подяку за дозвіл на передрук усіх статей у цьому виданні. Крім того, Петро Лисяк-Рудницький спричинився до визначення загального обсягу та змісту видання. Велику допомогу при доборі, перекладі, редагуванні та коментуванні текстів надали Іван-Павло Химка та Мирослав Юркевич. Окремі матеріали, використані при підготовці книги до друку, передали Марта Богачевська-Хом’як, Тарас Закидальський, Богдан Зілинський, Роман Сольчаник та Роман Шпорлюк. Покажчик імен уклали Андрій Дещиця та Тарас Романюк. Підготувати тексти до друку допомогли Олександр Голубцов, Ігор Гринда, Олена Джеджора, Оксана Дмитерко, Ірина Микитишин, Еріка Панкеєва, Наталя Подольчак, Тарас Романюк, Галина Сварник, Олег, Роман та Світлана Турії. Останню стадію підготовки книжки до друку й організацію самого друку здійснювали Інститут історічних досліджень та МПП “РТ”.

Моя особлива подяка Володимирові Куликові за його кропітку роботу при вивіренні точності й мовному редагуванні перекладів.

Зрозуміло, що всі названі вище люди не несуть відповідальності за ті можливі недоліки, які виникли при перекладі текстів та упорядкуванні книги. Якщо можна розділити загальну відповідальність за стан цього видання, то всі згадані особи спричинилися до його найкращих моментів, тоді як автор цих рядків, безумовно, повністю відповідає за найслабші місця.

Пропонуємо цю книгу увазі шановних читачів з надією, що вона спричиниться до вироблення об’єктивного погляду на нашу історію і служить поштовхом для дальших творчих пошуків не лише в галузі академічної науки, але й у виробленні модерної української політичної думки.


ЯРОСЛАВ ГРИЦАК,

Львівський державний університет ім. І. Франка




Загрузка...