Iсторичнi есе. Том 1

60

Первісна публікація: Rudnytsky I. L. The Intellectual Origins of Modern Ukraine // The Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the US — Vol. VI. — 1958. — N 3–4 (21–22). — P. 1381–1405. Український переклад: Інтелектуальні початки нової України 1. Шляхетська доба (до 1840-х років). 2. Народницька доба (від 1840-их до 1880-х рр). 3. Модерністична доба (від 1890-их рр. до Першої світової війни). 4. Погляд назад // Українська Літературна Газета. — P. V. — 1959. — Ч. 2 (44). — Лютий. — С. 1, 10; Ч. 5 (47). — Травень. — С. 1–2; Ч. 6 (48). — Червень. — С. 1–2. Друкується на основі публікації в кн. “Між історією й політикою” (с. 76–99).

Після рецензії Івана Лисяка-Рудницького на статті Матвія Стахова та Лева Ребета (див. коментарі до статті “Формування українського народу й нації”) редактор “Енциклопедії українознавства” Володимир Кубійович звернувся до нього з пропозицією написати для цього видання статтю “Формування української нації” (лист Володимира Кубійовича до Івана Лисяка-Рудницького, Мюнхен, 21 червня 1951 р., зберігається в архіві Лисяка-Рудницького (box 33, file 754)). Іван Лисяк-Рудницький згодився за умови уточнення самого сюжету статті, зосередившись, у першу чергу, на формуванні української національної свідомості новітнього часу (від середини XVIII ст. до сучасності). “Щодо методологічного підходу, то я трактував би мою тему у стилі історії ідей (“Ідеенгешіхте”). Себто зміни політичної історії та соціяльно-економічні переверствування були б узгляднені тільки в тій мірі, як це необхідно для зрозуміння духового процесу: кристалізування національної свідомости в українському етнічному колективі. Натиск лежав би в аналізі збірних духових процесів, а не на індивідуальних характеристиках окремих діячів і авторів.” (Лист Івана Лисяка-Рудницького до Володимира Кубійовича, Мт. Голлі, 17 липня 1951 р., зберігається в архіві автора (box 34, file 753)). Частина підготованого для “Енциклопедії українознавства” тексту статті була надрукована під назвою “Нарис історії модерної української національної свідомості й політичної думки” (Історично-філософічна секція НТШ. — II. Кореспонденційне засідання. Матеріал. — 1952. — Ч. 7. — С. 1–14. (Циклостилеве видання)). Оскільки розміри статті і, відповідно, час її написання розросталися, а характер викладу матеріалу не зовсім задовільняв редакцію “Енциклопедії українознавства”, то замовлення залишилося невиконаним. “...Той факт, що НТШ взагалі з цим звернулося було до мене, вважав я за сумну ілюстрацію стану нашої науки: у світі цього роду речі (синтетичні нариси) пишеться як укоронування праці життя. Сидячи над цією статтею, я ввесь час мав дуже прикре почуття, що роблю річ з наукового боку безвідповідальну, бо не побудовану на відповіднім матеріяловім знанню. Тому саме промучився я над цією статтею досить довго, перетягнув визначений речинець, так що вона для енциклопедії була вже спізнена, з чого я — по суті — був радий. Для мене особисто користь була тільки та, що це примусило мене зформулювати перед самим собою деякі думки”, — писав Лисяк-Рудницький у листі до Павла Грицака (без місця, 30 квітня 1955 р., box 34, file 757). Стаття присвячена пам’яті Павла Грицака.