Iсторичнi есе. Том 2

96

о. Теофіль Горникевич (1891-1969) - греко-католицький священик, історик-архівіст. Народився у с. Гошові Долинського повіту в сім’ї священика. Навчався в Академічній гімназії у Львові (1902-1910) і Львівському університеті (1915-1918). У 1918 р. рукоположений на священика. Під час визвольних змагань 1918-1919 рр. у Галичині - капелан УГА (див. його спогади у кн.: Полеві духовники Української Галицької Армії. У 45-річчя участи у визвольних змаганнях: (Матеріяли до історії). - Вінніпег, 1963. - С. 24-129). У 1925-1935 рр. - парох у с. Сихові під Львовом (тепер - частина Львова). Водночас працював катехитом у львівських народних школах (1924-1926). З 1927 по 1939 р. - професор релігії у Першій академічній гімназії у Львові, у якій навчався Іван Лисяк-Рудницький (1929-1937). Після окупації Львова радянськими військами з допомогою брата Мирона, довголітнього пароха церкви св. Варвари у Відні, перебрався у 1940 р. до Австрії. У 1945-1947 рр. - капелан при церкві св. Варвари, від 1947 р. і аж до емеритури у 1956 р. - професор релігії у різних високих школах Відня. Під час перебування радянських військ у Відні взяв активну участь у врятуванні архіву Вячеслава Липинського, розшукуваного НКВС. Упорядковував цей архів і сприяв переправленню його мікрофільмокопії до США Довгі роки працював над виданням матеріалів про воєнні та революційні події в Україні у 1914-1922 роках. Листування з Теофілем Горникевичем зберігається в архіві Івана Лисяка-Рудницького (box 36, file 779).