Iсторичнi есе. Том 2

100

Андрій Жук (1880-1968) - український політичний діяч, публіцист. Народився на Полтавщині. Виходець зі старої козацької сім’ї. Член першої української партії - Революційної української партії (РУП), із 1906 р. входив у склад її Центрального комітету. 1907 р. емігрував до Львова, де залишився аж до 1914 р. як представник Української соціал-демократичної революційної партії. Редагував кооперативні журнали “Економіст”, “Самопоміч”. Один із засновників, а пізніше - голова проводу Союзу визволення України. Член Головної, а потім Загальної Української Ради у Відні (1914-1919) та Центральної управи Січових Стрільців (1915-1922). У 1918-1919 рр. працював в українському посольстві у Відні. Після розриву з УСДРП у 1919 р. вступив до Української селянсько-демократичної партії. Від 1920 до 1930 р. співпрацював із Зарубіжним центром ЗУНР. Після повернення до Львова у 1930 р. керував статистичним бюро Ревізійного союзу українських кооператив, редагував часопис “Кредитова кооперація”. Від 1940 р. до кінця життя - на еміграції у Відні. Його особистий архів зберігається в Карлтенському університеті в Оттаві. Копії газетних статей А. Жука з 1957-1959 рр. зберігаються в архіві Івана Лисяка-Рудницького (box 6, file 104).