Iсторичнi есе. Том 2

28

Григорій Костюк (1902 р. н.) - український літературознавець, публіцист і громадський діяч. Народився на Поділлі в селянській сім’ї. Закінчив Київський інститут народної освіти (1925-1929). У 1932-1933 р. - доцент історії української літератури в Харківському університеті, редактор Державного видавництва України. З 1929 р. співпрацював у журналі “Життя і революція”, входив у літературну організацію “Політфронт”, яку очолювали Микола Хвильовий, Микола Куліш та Олесь Досвітній (розпущена 1931 р.). У 1933 р. звільнений з роботи за “націоналістичні прояви”, у 1935 р. арештований НКВД й ув’язнений на п’ять років у Воркутинському таборі. Під час війни перебрався до Львова, згодом - до Кракова і Німеччини. У час перебування у Львові - член Спілки письменників і журналістів, співробітник “Наших днів” і “Львівських вістей”. У Німеччині - співзасновник Мистецького українського руху, редактор “Літературного зошита”, співредактор “Сучасної України”. У 1952 р. переїхав у США. Співорганізатор, а від 1954 р. - голова Об’єднання українських письменників “Слово”. Автор книжок “The Fall of Postyshev” (1954), “Stalinist Rule in the Ukraine” (1960), “Теорія і дійсність” (1971), “3 літопису літературного життя в діяспорі”, “Володимир Винниченко та його останній роман” (1971). В архіві Івана Лисяка-Рудницького (box 40, file 834) зберігається його лист-рецензія від 13 травня 1982 р. на передмову Григорія Костюка та Олександра Мотиля до другого тому “Щоденника” Володимира Винниченка.