Iсторичнi есе. Том 2

103

“У протилежному випадку, існує небезпека, що український демократичний табір буде і в майбутньому піддатливий на лівацькі ухили, як це мало місце в періоді Визвольних змагань” - після цих слів в оригіналі дописано і пізніше перекреслено: “Навязуючи до традицій української демократичної державности 1917-1920 рр., мусимо бути свідомі її хиб, що одною з найменших між ними була недостатня демократична свідомість і політична культура її провідників, Сказане стосується, очевидно, ще в більшій мірі, т. зв. “Розстріляного відродження”, діячі якого дотримувалися переважно націонал-комуністичних переконань. Шануючи їх досягнення в культурній ділянці та їх оборону автономних прав УРСР, не можемо їх політичних ідей уважати за дороговказ для нас сьогодні”.