Iсторичнi есе. Том 2

44

Микола Шлемкевич (1894-1966) - письменник, публіцист, громадський і політичний діяч. Народився у с. Пилявій Бучацького повіту в Галичині. Навчався у Віденському університеті У 1915 р. вивезений російською окупаційною владою у Сибір. Після революції 1917 р. повернувся в Україну, у 1918-1919 рр. проживав у Києві, був секретарем редакції “Робітничої газети”. Коли Київ захопили більшовики, переїхав на Звенигородщину, де вчителював у сільських школах. Після закінчення польсько-радянської війни повернувся у Галичину, продовжив навчання у Віденському університеті, здобув 1926 р. звання доктора філософії (його дисертація під заголовком “Філософія” передрукована як 191 том “Записок НТШ” (1981)). У 1928-1929 рр. навчався у Сорбонні Повернувшись до Галичини, зблизився з Фронтом національної єдності Дмитра Паліїва; був членом проводу ФНЄ й ідеологом т. зв. “творчого націоналізму”. Редагував двотижневик (з 1936 р. - квартальник) “Перемога”. Після приходу радянських військ у Західну Україну навесні 1940 р. нелегально перебрався у німецьку зону окупації. З осені 1941 р. до весни 1945 р. - головний редактор Львівського відділу Українського видавництва. З весни 1945 р. - на еміграції в Австрії та Німеччині, видавав циклостилеві збірки “Слова на дорогу” та журнал “Проблеми”. Один з організаторів нової політичної партії - Українського національно-державного союзу (УНДС) та Української Національної Ради. Наприкінці 1940-х років виїхав до США, де оселився у м. Єлисабет біля Нью-Йорка. Співзасновник Союзу українських національних демократів (СУНД) і дорадник президента УНР в екзилі С. Вітвицького. Заснував видавництво “Ключі”, у якому виходив редагований ним у 1953-1966 рр. журнал “Листи до приятелів”. На початку 1960-х років разом з Т. Лапичаком заснував Український науково-публіцистичний інститут. Автор книжок “Загублена українська людина” (1954, перевидана у Києві 1992 р.), “Галичанство” (1958), “Вершки життя і творчості” (1958). Лисяк-Рудницький друкував свої статті в редагованих Шлемкевичем “Листах до приятелів”. Листування зі Шлемкевичем зберігається в архіві Лисяка-Рудницького.