Четвер, 21 грудня
Сьогодні вранці Сем і Керрі поїхали по різдвяну ялинку. А ми з місис Снід прибрали їдальню. Там усе було в пилюці, бо кімнатою давно не користувалися. Ми повісили на двері табличку «Не турбувати», щоб ніхто до нас не заходив. Місис Снід запалила в каміні папірець, аби перевірити, чи немає в димоході пташиних гнізд, але дим добре пішов угору, і вона сказала, що ми зможемо розпалити камін, а отже, кімната набуде святкового вигляду.
У їдальні стояло кілька картонних коробок, і ми думали, що там самі лише старі газети, але, розібравши їх, знайшли чотири срібні підсвічники — страшенно брудні, але гарні. Усе зайве ми віднесли у стару контору. Товсті жакардові штори були всі в пилюці, тож ми принесли з посудомийні драбину, зняли їх, витрусили в саду й повісили назад. Я помила вікно, а місис Снід почистила плитку біля каміна, а потім ми пересунули стіл, і місис Снід добре попилососила підлогу. Затим ми протерли всі меблі, а після цього почистили підсвічники — на це знадобилася ціла вічність, бо на них багато різьблення й візерунків. Поки я ходила до крамниці, щоб купити свічки (високі, кремові, трохи схожі на церковні), місис Снід у своїй шафі з білизною шукала скатертину. На жаль, скатертини не виявила, зате знайшла лляне простирадло, яке цілком згодиться. Під нього ми постелили товстий плед, щоб не зіпсувати стіл. Більше нічого не встигли, тому що місис Снід треба було йти додому готувати обід для Артура, але з підсвічниками і каміном, у якому можна будь-якої хвилини розпалити вогонь, їдальня стала по-справжньому святковою.
Я хотіла, щоб ніхто не знав про їдальню, хотіла влаштувати сюрприз, але перед обідом приїхали Сем і Керрі з різдвяною ялинкою, і всі почали обговорювати, де її поставити. Спершу думали встановити її у вітальні, однак Елфріда в суботу влаштовує вечірку, прийде багато гостей, а ялинка займе чимало місця. Оскар запропонував поставити її на сходовому майданчику, але там буде столик з напоями, і ялинка заважатиме людям ходити. Тож мені довелося розповісти про їдальню, і всі побігли подивитися, що ми зробили. Усі були вражені, бо їдальня аж сяяла чистотою. Елфріда сказала, що вона й не припускала, що їдальня може мати такий святковий вигляд. Усі вирішили, що це ідеальне місце для ялинки. Тож Сем пішов і приніс ялинку й підставку, яку він теж купив. Елфріда зняли з ліжка свою червону шаль і прикрила підставку, щоб не було видно дощок і цвяхів. Ялинки виявилася прекрасна — ідеального розміру й форми. Мені подобається її запах — схожий на піну для ванни із сосновим ароматом.
Після обіду Оскар зібрав усі прикраси, які ми купили, і ми повісили їх на ялинку. Сем повісив гірлянди й почепив на вершечку зірку. Елфріда принесла рулон красивої картатої стрічки, якою хотіла перев’язувати подарунки, але вирішила, що скотч теж згодиться, а стрічка піде на ялинку. Тож ми її порізали, наробили бантів і прикрасили ними ялинку. Клянуся, коли ми все розвісили й увімкнули гірлянду, вона стала просто чарівною. Здається, це найкрасивіша ялинка, яку мені доводилося бачити.
Керрі сказала, що в Коррідейлі дуже гарно і мені треба якось туди з’їздити. Вона розповіла, що там багато снігу, і сині тіні, і сонце, а сад тягнеться від самого будинку і аж до води, а дерева там — високі й старезні. Мені трохи шкода, що я не поїхала з ними, але треба було прибрати в їдальні, поки місце Снід не пішла, бо ж я обіцяла допомогти.
Завтра почнемо готуватися до вечірки. Елфріда вже зателефонувала до місис Кеннеді, щоби позичити в неї склянки, бо своїх нам не вистачить. Керрі відповідатиме за їжу. Сьогодні, закінчивши прикрашати ялинку, ми сходили в пекарню і замовили сосиски в тісті, різні пироги й піцу. А потім замовили ще копченого лосося, щоб зробити бутерброди із темним хлібом. Вечірка почнеться о шостій. Місис Снід і Артур прийдуть допомогти. Я й не знала, що треба стільки всього зробити. Можливо, тому мама й бабуся ніколи не влаштовують удома вечірок.
Звісно, ми запросили Рорі та Клодаг. Я вдягну нову чорну мініспідницю, чорні колготки і білий светр. Хочу зачесати волосся нагору і зібрати у вузол, аби було видно сережки.