Працюючи над книжкою, я часом стикалася з питаннями, у яких не була достатньо компетентна, і мене одразу охоплювала творча криза. Тож передусім я подякую тим, хто приділив мені час і поділився знаннями, завдяки яким я поверталася до роботи.
Дякую Віллі Томпсону, який дав мені контакт Джеймса Саґдена з фабрики «Джонстон» в Елґіні, унаслідок чого в романі з’явилася нова лінія.
Джеймсу Саґдену, який розказав про досвід роботи на вовняній фабриці.
Моєму сусідові Девіду Твіді за юридичні поради.
Девіду Анстісу, годинникарю з Пертшира.
Преподобному доктору Джеймсу Сімпсону за цікавість до моєї книжки і мудрі настанови.
І, нарешті, Робіну, який допоміг мамі подолати всі творчі кризи.