Заблудлий

Подяки

Я з великим задоволенням писала цю книжку й дуже вдячна багатьом людям, які допомогли цій історії втілитися.

Вчергове почуваюся боржницею перед своїми чудовими редакторками — Кейт Патерсон і Матильдою Імла з «Пан-Макміллана», Крістін Копраш і Емі Айнгорн з «Флатірон Букс», а також Клер Сміт з «Літтл Брауна». Дякую вам дуже за ваші мудрі поради, знання й заохочення.

Я постійно вдячна за невтомну роботу моїх чудових агентів: Клер Форстер з «Кертис Браун Австралія», Еліс Лютьенс і Кейт Купер з «Кертис Браун СК», Данієля Лазара з «Райтерз Гаузу» та Джері Калагана з «Інтелекчуал Проперті Групи».

Я б ніколи не змогла написати цю книжку без допомоги великої кількості людей, які не пошкодували свого часу, щоб поговорити зі мною і поділитися історіями свого життя.

Величезне спасибі відставному поліціянту з Бердвіля Нілові Макшейну і його дружині Сандрі, які запросили мене до себе додому. Не кожен погодився б провезти незнайомку через австралійську глушину, здолавши 900 кілометрів, і всю дорогу відповідати на питання, отож мені пощастило, що Ніл належить до небагатьох, здатних на таке. Така подорож трапляється раз у житті, і я ніколи її не забуду.

Для мене була честь провести час у Бердсвілі зі старостою аборигенів і єгерем Національного заповідника Менга-Тиррі Доном Роулендзом і його дружиною Лін. Їхні знання і життєвий досвід розплющили мені очі на багато речей, про які я раніше й не замислювалася, і я щиро вдячна, що вони погодилися поділитися зі мною своїми думками.

Велике спасибі бердсвільському фельдшеру Ендрю Кемерону за веселі й захопливі розмови, а також за подорожі околицями. Я дізналася дуже багато, і його допомога з фактичними дослідженнями для цієї книжки просто безцінна.

Також я дуже вдячна Девідові Бруку за те, що люб’язно поділився зі мною своїми глибокими знаннями й навичками управління господарством, а ще терпляче відповідав на довгу низку питань про корів, рації і все, що їх пов’язує.

Дякую скотарці Сью Кадмор за її розповіді про телят, а також письменникові Евану Макг’ю за те, що представив мене своїм друзям і знайомим і розповів мені про власний досвід проживання в глушині. Його книжки «Бердсвіль» і «Коп з глушини» (у співавторстві з Нілом Макшейном) були дуже корисні в моїх дослідженнях.

Я вдячна всім, хто допомагав мені в процесі, а всі помилки чи художні вольності цілком на моїй совісті.

Не в останню чергу дякую своєму татові Майку Гарперу за ідею, яка врешті перетворилася на «Заблудлого», і як завжди — Гелен Гарпер, Еллі Гарпер, Майклові Гарперу, Сьюзан Давенпорт, Айві та Ейві Гарпер, Пітерові й Анетті Стременам.

І звісно, найбільша подяка моему любому чоловікові Пітеру Стремену й нашій чарівній донечці Шарлотті Стречен. Ви стільки мені даєте, що без вас я б не змогла написати ці книжки.