Роза Вітрів

22

Вперше з Єжи переспали під час вечірки з нагоди Нового року. Це було вже трете грудня, чи щось близько того. Ми з Октябрьовим і Ат-кою перетікали з вечірки на вечірку, від столу до лавки і навпаки.

Я ходила у маскарадному костюмі міської божевільної. Вірніше, усі гадали, що це вбрання — шарж, а не мое справжнє обличчя.

В ході тинянь ми опинилися на одній ту-сівці з Єжи, той сам уже був добряче вмазаний.

— О, Єжи! — скрикнула з порога, щойно зайшла і побачила. Повисла на ньому.— Я так скучила, чогось... Ти уявляєш, от тільки якось зрозуміла, що скучила,— бубню я. Галдить музика. Невідомо, чи він чує.

Відходить вбік:

— Дава-ай, знімай шубу і будемо розважа-атися!

Загалом, отак і розважилися. Я була така п’яна, що ліньки прибирати його значно нахабніші руки, та вже і не бачилося ніяких причин, аби бути проти — вільна кімната на другому поверсі чиєїсь дачі, відносна, навіть у чомусь романтична темінь. Запах перегару і цитрусів.

Зранку зустріч на кухні, я спала в іншій кімнаті:

— Тепер ти мене писа-атимеш? — сонно усміхнувся він, чухаючи голе волохате пузо.

— Ні. А що, маю?

Відтак нічого не змінилося. Як він сказав, «приємний дружній секс» і по всьому.

Я прохмелилася й зрозуміла, що загалом ситуація не покращилася — він і надалі для мене нескорима головоломка, і ніякий «дружній секс» не перекує ситуацію.

Напружено й проблемно проминув п’ятий курс. Ми захистили диплом. Мені четвірка — я не зважала. Єжи вліпити три бали. Тоді це і був один із небагатьох випадків, коли він утратив контроль й збісився. І то обурювався скорше на себе, аніж на викладачів.