Ганнуся

Як найкраще голодувати

Голодувати можна по-різному. Можна сидіти — отак, як оце ми сидимо з Ганнусею, — і мовчати. Можна вголос мріяти про те, що ми їстимемо, коли нам дозволять це зробити. А можна придумати і щось цікавіше.

— А нумо, Ганнусю, сперечатися, — сказав я. — Наприклад, ти будеш хвалити… скажімо, борщ, а я, навпаки, лаятиму його. І той, хто згодиться з іншим, програє.

— Ага, — здогадалася Ганнуся. — Це те ж саме, що складати вірші. Тільки трохи інакше. Тоді… ти знаєш, Костю, як я люблю борщ!

— Подумаєш, борщ, — скривився я, наче кисличку скуштував. — Там сама лише капуста, та морковка, та бурячки. Це для кроликів добре, а для нас, Ганнусю, нічого кращого немає від картоплі з тушкованим м’ясом.

— Пхе, — відказала Ганнуся. — Теж знайшов, що хвалити! Та такого жодна корова не їстиме! А от молочний кисіль — оце справжня смакота!

— І ніяка то не смакота! — заперечив я. — Особливо коли помилково замість цукру всипати до нього солі. Я одного разу так зробив і донині дивитися на той кисіль не можу. Ні, вареники з вишнями куди смачніші!

Сковтнула Ганнуся слинку раз, другий. Проте здаватися не збиралася.

— Неправда, — сказала вона. — Вареники з сиром набагато кращі.

Тут уже сковтнув слинку я, бо понад усе люблю саме вареники з сиром. Особливо, коли поруч блюдце з вишневим варенням. Та не поступатися ж перед Ганнусею!

— Помиляєшся, найсмачніше — це полуниці в сметані!

— Фе, — заперечила Ганнуся, — малина з вершками куди смачніша.

Звісно ж, сперечалися ми так, аби не почула моя мама. Бо, чого доброго, візьме й перестане готувати те, що ми оце так несправедливо гудимо.

Усе ж вона чи то щось почула, чи то лікувала за своїм методом, але ми на обід отримали по шкляночці рудого відвару та по кілька ложок вареного рису.

Те саме ми отримали і на вечерю.

А наступного ранку, коли мені снилася гора тушкованої картоплі з м’ясом і помідорно-огіркові джунглі, в двері тихенько постукали.

То була Ганнуся. І судячи з її жвавого личка, вона вже одужала.

— Ти спиш, Костю? — запитала вона — А ми з бабунею вже піввідра огірків зібрали!