Остерігайтеся котів

10

Нас приймають за дурнів… метод батога і пряника. Щороку мільйони з нас беруть участь у великому цирку — щорічних співбесідах. «Неофіційна зустріч для вільного обміну думками з приводу роботи кожного працівника, щоб оптимізувати діяльність підприємства в цілому шляхом розвитку персоналу». Лишень подумайте! Той, хто проходив через це, знає, яка безодня відділяє цю зворушливу програму від реальності.

Найчастіше один або два нижчі керівники пояснюють вам, чому, «незважаючи на ваші беззаперечні зусилля», ви не отримаєте надбавки до зарплати. Якщо ви наполягаєте, аргументуєте, «неофіційна й невимушена» зустріч перетворюється на допит інквізиції. Вони готові на все, аби виправдати свої рішення. Десятки разів мені доводилося втішати принижених колег. Мерзенно посміхаючись, нехтуючи вашою гідністю, вам дають урок. Урешті, це лише спосіб виправдати той факт, що вам немає сенсу претендувати на шматок пирога, якого ділять інші. Вони думають, що після цього ще можна мати апетит…

Я сиджу навпроти Мортаня, який промовляє до мене свої завчені фрази. Вам відомий той стан, коли сніг засліплює очі? Це явище виникає, коли ви довго дивитеся на відбиті в кристаликах снігу промені сонця, аж поки в очах не потемніє. Тут, у його маленькому кабінеті, де ще зберігся запах блювотиння Жеральдін, у мене настає не сліпота, а глухота від тих нісенітниць, що він верзе. Я надто довго слухала, тож мої вуха більше не функціонують. Мої барабанні перетинки полопалися. Я дивлюся, як він жестикулює, посмішка на його обличчі змінюється несхвальними поглядами. Ворушить пальцями, як кандидат у президенти, якого показують по телевізору. Шкода, у нього волосинка стирчить з носа — і це все, що я бачу. Змащене гелем волосся, гарний одяг, куплений зі знижкою в Інтернеті, імітація дорогого годинника, — а тут увагу відвертає ця одна безглузда волосина.

Утім, я знаю, про що він зараз мені говорить: цей престижний і великий банк такий великодушний, бо дає мені місце роботи, тоді як я, відверто кажучи, за оцінкою «духу компанії» отримала нуль. Я навіть нікого з родини не привела до банку. Я не продала жодного банківського продукту своїм подружкам. Поганий дилер.

Не знаю, скільки часу сиджу перед ним, але це не важливо. У мене нестерпно болить рука. Цей нахаба навіть не поцікавився, що зі мною сталося. Грубіян. Жалюгідна комаха. Цього вечора ти будеш задоволений собою. Зможеш навіть зробити свою нікчемну доповідь перед шефом. Будеш панувати над своїм королівством. Ти зруйнував Жеральдін, а тепер узявся за мене. Нічого страшного. Переживу. А коли мені набридне, мій Рікардо прийде й розчавить твою брудну щурячу голову.

— Ви погоджуєтеся зі мною, Жулі?

«Мені начхати, я нічого не слухала».

Він наполягає:

— Обіцяєте над цим подумати? Це у ваших інтересах…

«Ще подивимося».

Я навіть не відповіла. Підвелася й покинула кабінет. Жеральдін чекала на мене:

— Ну? Як усе минуло? Ти довго була.

— Дуже добре. Він уважає мене геніальною і вирішив додати мені тридцять відсотків до зарплати.

Жеральдін застигла. Вона почервоніла, наче залпом випила чашку гарячого шоколаду, разом із ложкою. Коли ми говоримо, що хтось закипає, то маємо на увазі саме такий стан. У мене не було часу сказати, що я пожартувала. Вона побігла до Мортаня з криком. Думаю, навіть не постукала — тобто не у двері. Вона просто влетіла в кабінет. Звідти долинав несамовитий лемент. Схоже, що вона кинулася до нього просто через стіл, перевернувши все з ніг на голову. Мортань лише вигукнув:

— Та що з вами сталося?

Далі був дзвінкий ляпас — такого удару я раніше не чула. Удар лісоруба, яким можна завалити бика. Потім усе затихло. Жеральдін вийшла, трішки розпатлана, але умиротворена. У банку час зупинився. Цікаво, чи Мортань іще живий? Я не хотіла йти дивитися. Вважала за краще уявити його непритомним, з почервонілою щокою і перекошеною головою, розплющеного в кріслі, схожим на манекен для тестування безпеки дорожнього руху після удару на швидкості сто тридцять кілометрів на годину фурою, заповненою прасками. Уперше наше відділення було сповнене гармонії. Цього дня щось змінилося в банку — і в мені теж.