58

Ми з Ріком так і не змогли завершити нашу розмову, але дорогою додому я дізналася новину, від якої просто ошаленіла: у понеділок вранці він бігатиме. Та йому ж більше не потрібно цим займатися. Він цілий тиждень вирішував «свої справи». А Жад влаштувала хороше тренування на весіллі, тепер він у чудовій фізичній формі. Тож я вас запитую: для чого йому знову бігати?

Я не збираюся ще тиждень чекати, щоб отримати хоч якусь відповідь. Мене це вбиває. З тою швидкістю, що я складаю пазл, мені знадобиться ще півстоліття, щоб дізнатися його улюблений колір. Тож цього разу я вирішила застосувати важку артилерію й зателефонувала Софі:

— Я тебе не дуже відволікаю?

— У мене побачення з Браяном за десять хвилин.

— Як там ваші голови?

— Супер. Не хочу в цьому зізнаватися, але ця божевільна Жад мені дуже допомогла…

— Приклавши до тебе дошку? Ти справді чудна…

— Якби не вона, то ми з Браяном і словом не обмінялися б, а так… У тебе з Ріком теж, бачу, не все так погано?

— Та це ж через нього я тобі й телефоную. Що ти робиш завтра вранці?

— О ні! Мені набридли твої шалені плани!

— Софі, я звертаюся до подруги. Пригадай ці чудові моменти, які ми пережили…

— Я б воліла пригадувати лише приємні, але є й інші… Що на цей раз? Марафон, вампіри чи НЛО?

— Стеження.

— Перепрошую?

— Рік піде бігати, а я не знаю куди. Я переконана, що він щось від мене приховує. Ми візьмемо твою машину, я сяду ззаду, і ми прослідкуємо за ним.

— Ні, та це ж геть неможливо. Ти конатимеш у тому ж притулку, що й Жад. Думаєш, він тобі зраджує? Та ви навіть не пара! Дай йому подихати!

— Софі, не хотіла тобі казати, але дівчина, яка провела чотири години в роздягальні, щоб подивитися, як хлопці з волейбольної команди приймають душ, думаю, не краща.

— Як ти можеш? А ти з Дідьє, коли хотіла пограти на електрогітарі й тебе вразило струмом?

— Твоя правда! Я й забула!

— Навіть не сумніваюся. А я ніколи не забуду, як вони почали намилюватися!

— Софі, будь ласка, допоможи мені.

— Ненавиджу, коли ти говориш таким голосом. Він мене завжди розчулює. Це протизаконно.

— Якщо ти знаєш, чим усе скінчиться, то, може, не слід марнувати наш дорогоцінний час?

— Диви, якщо я до тебе звернуся з якимось проханням, а ти відмовишся…

— Я підпишу тобі документ: «Погоджуюся на будь-який несусвітний учинок».

— Ти мене дратуєш. О котрій годині він бігає?

— Щоб не пропустити його, потрібно бути на місці близько пів на восьму.

— І як мені вчинити, якщо Браян залишиться надовше?

— Скажи йому правду. Ти мусиш урятувати життя найкращій подрузі. Думаю, що австралійський вампір зрозуміє.

Загрузка...