Остерігайтеся котів

41

Чому вони мають таку владу над нами? Яким таким дивом їм до снаги перевести нас із одного стану в інший за кілька мілісекунд?

— Дякую за повідомлення. Я не дуже люблю писати, тож хотів почекати, коли ти завершиш роботу, щоб поговорити з тобою. Я не заважаю?

«А як на твою думку? Я не сплю вже шість днів, проводжу їх, вистерігаючи тебе, стежу за твоїми дверима. Ти що, нічого не второпав?»

— Ні, усе добре. У тебе гарно минув тиждень?

— Тиждень? А й справді, уже субота. Я не помітив, як сплив час.

«А я лічила кожну хвилину, у мені мільярд разів загорялася надія і стільки ж разів вона згасала, хоча тепер на один раз менше».

Він веде далі:

— Ти вже звикла до роботи в пекарні?

— Потрібно увійти в ритм, але все гаразд.

Жахливо, але таке враження, що нам нема чого сказати одне одному. Так буває в не дуже молодих подружжів. Час нам залишає лише буденність. Ми як двоє нездар: я посеред вулиці, а він… Я наважуюся запитати:

— Що ти робиш?

— Готую обладнання для одного клієнта.

— У суботу ввечері?

— Термінове завдання.

«Точно».

— Ріку, я хотіла перепросити за неділю. Я поводилася не дуже правильно після концерту, але була настільки…

— Перепросити? Та припини за все перепрошувати! Уже не вперше я тобі це кажу. Мені було приємно піти туди з тобою, а щодо визначення переможця, то, думаю, твоя правда. Якби всі реагували з твоїм запалом, то цей світ був би кращим.

Я воліла би, щоб він був поруч зі мною, подивитися йому в очі, коли він мені це говорить. Не знаю, як його про це запитати, але помираю від бажання зустрітися з ним. Він мовить:

— Завтра зранку я подамся бігати. Ти будеш у крамниці, але дорогою назад я зайду, і ми домовимося про дещо.

«Точно, давай уже домовимося нарешті».

— Супер. Успіхів із твоїм терміновим завданням і гарно побігати!

— До завтра.

— До завтра, Ріку.

Яке щастя — говорити ці прості слова. Цього разу він не сказав «Бувай». «До завтра» — це вже побачення.

Між дзвінком і моментом, коли я поклала слухавку, минуло близько трьох хвилин, протягом яких я була стривожена, знервована, розчулена, присоромлена, обдарована надією, щаслива й нетерпелива. Чому вони з нами це роблять?

У мене було лише одне бажання — поспати. Сорочка Ріка знову простягала до мене свої рукави. Я накрилася ковдрою, усе розповіла Туфуфу й заснула.