Остерігайтеся котів

46

Вечір суботи. Залишається одна година. На цьому етапі я переконана, що це найзухваліший і найдурніший учинок у моєму житті. Перш ніж розпочати операцію, усі учасники мають трішки поїсти. Я принесла тістечка — хай такого й не показують у фільмах про війну. Дивна атмосфера. Дехто із членів команди КСАВ-1 навіть не знайомі між собою.

Ксав'є показує Софі, як користуватися рацією. Рік, укотре, обговорює етапи операції з колегами, тоді як Жан-Мішель застиг у чудернацькій позі. Він пов'язав свою бойову стрічку. Соня жере його очима.

Ксав’є завершує інструктаж із Софі. Та підходить до мене:

— Аж не віриться, що це ти придумала цей ненормальний план.

— Тобто?

— Я тебе попереджаю: якщо нас спіймають, я скажу, що ти мене напоїла.

— Та тобі варто буде розповісти їм що завгодно. Вони тобі повірять.

— Ти жорстока.

— Готова?

— Ти усвідомлюєш, що робиш?

— Ні, я запрограмувала ввімкнення свідомості через дві години.

Я підводжуся:

— Друзі, час настав.

«Боже мій, яка нікчемна фраза. Я передивилася фільмів…»

Майже ніч. Усе спокійно.

— Команда «Радар», усі готові?

— Спостереження за будинком: на місці. Усе чисто.

— Спостереження за міським садом: на місці. На горизонті чисто.

— Спостереження за вулицею: го… жод… лем.

— Софі, якщо ти хочеш, щоб ми тебе зрозуміли, потрібно тримати пальці на кнопці.

— Що ж я за дурепа!

— Ось, чудово, усі тебе почули. Команда «Гвинт» на місці?

— Готові.

Ксав’є глибоко вдихає, щоб заспокоїтися. Таке враження, що його життя на кону. Я разом із ним у гаражі. Це ми заведемо двигун. Стіна вщент розвалена, видніється паркан. Щойно прохід буде відкрито, Ксав'є сяде за кермо КСАВ-1 і рушить.

Він бере рацію:

— Увага, розпочинаємо операцію.

— Відбій, відбій! — втручається Софі.— Наближаються люди. Що їм тут треба?

— Повідомте нам, щойно вони підуть, — відповідає Ксав’є, він дедалі напруженіший.

Секунди тривають вічність. Якщо спіймають хоча б одного з нас, то змусять видати імена спільників. Я ніколи не здам Ріка. Вони можуть залякати Жад, а я нічого не скажу. Краще померти.

Затріщала рація. Голос Софі:

— Вони пішли, шлях чистий.

— Якщо чисто у всіх, то розпочинаємо.

Усі підтверджують:

— Стартуємо, друзі!

Тої ж миті чуємо шуруповерти Жан-Мішеля й Ріка. За три хвилини вони зняли один сегмент. Третину проходу звільнено. Я переходжу з боку міського парку, щоб допомогти Натанові прибрати деталі. Тоді як ніндзя розкручує, Рік демонтує стовпці. Він порядкує:

— Ксав’є, сідай за кермо й будь напоготові.

Кіт виходить з-за кущів і дивиться на нас. Я не зводжу з нього очей:

— Якщо ти подаси голос, запевняю, я повискубую тобі…

— Що ти там робиш, Жулі? Допоможи краще забрати другий сегмент.

Здається, у Жан-Мішеля виникли труднощі з останнім шурупом. Він докладає всіх зусиль.

— Не тисни, — каже йому Рік, — зірвеш головку.

Писк шуруповерта. Запізно.

— Чорт, гвинт зіпсутий!

Жан-Мішель дивиться на нас і міркує:

— Ми не можемо зараз зупинитися через два гвинти останнього сегмента. Нехай нам допоможе дух воїна!

«Усе пропало. Я збожеволіла, коли втягнула всіх у цю аферу. Ми команда безруких, хворих людей».

Ксав’є занепокоєний. Рік відправляє його до авто. Раптом Жан-Мішель злегка скрикує і, підстрибуючи, ударяє ногою в останнє кріплення. Потім падає на землю, як зіпсуте яблуко. Огорожа виграє цей раунд.

— Чортівня! — кричить він. — Я пошкодив ногу!

Рік не вагається жодної секунди, прямує в гараж, шукає інструмент і виходить із ломом.

— Хай йому грець, зірвемо гвинти.

Він знімає останній сегмент. Жан-Мішель відходить убік.

— Ксав’є, рушай щодуху!

Коли той повертає ключ, вихлопна труба випускає велику чорну хмару. Ми не боїмося за навколишнє середовище, тому що більшу частину газів вдихає Жан-Мішель. Шість років пасивного куріння за одну секунду. Справжній герой.

Фари вимкнено, КСАВ-1 повільно рухається на нас заднім ходом. Навіть мені здається, що двигун чудово працює. Рік керує маневрами Ксав’є.

Автомобіль іще їде заднім ходом, потім розвертається, щоб стати в правильному напрямку на алеї. Ксав’є опускає вікно:

— Усе добре?

— Усе гаразд. Зустрінемося в тебе.

Рік бере рацію:

— Спостерігачі з південного флангу й огорожі, наблизьтеся до входу, КСАВ-1 їде до вас.

Ксав’є рушив, і вночі його величезний темний болід прямує поміж висадженими квітами, захопивши всю ширину алеї.

Рік не марнує часу:

— Жан-Мішель, сховайся в гаражі, ми з Натаном усе поставимо на місце. Жулі, допоможи йому.

— Ви впораєтеся вдвох?

— Не хвилюйся. Ми лише все поприкручуємо.

Він проводить мене, а потім разом із Натаном вони прикріплюють сегмент огорожі в мене за спиною.

Він тут, по той бік паркану, мовчки виконує своє завдання.

Жан-Мішель мучиться від болю.

— Зіприся на мене, ми йдемо до Ксав'є, подивимося, що з тобою.