Остерігайтеся котів

76

Я знаю, що ви скажете, але запевняю вас — це не я. Минулого понеділка, коли цей мерзенний торгаш несправжніми медикаментами тільки-но помив свій кабріолет на станції технічного обслуговування, якийсь тип у масці вистрибнув і вилив йому на голову відро із собачим лайном, коли той виїжджав. Хуліган утік із місця злочину, і його так і не ідентифікували. Салон неможливо було відчистити. Я тут ні до чого. Я лише ділилася деякими своїми задумами із друзями, тому в списку підозрюваних Ксав'є, Стів, Рік і навіть Софі. Зараз мені важко назвати винного.

Я знову навчаюся в університеті, на заочному факультеті, і мадам Бержеро допомагає мені з економіки. Вони з Мохамедом не сваряться відтоді, як його госпіталізували через якусь недугу, а вона побігла провідати. Вони більше не можуть прикидатися, бо всі візьмуть їх на кпини. Жульєн і Дені заклалися, що ця парочка буде разом.

Ми більше ніколи не бачили мсьє Калана. Тео, син продавчині з книгарні, трішки заспокоївся, відколи в нього з'явилася подружка, а його мамі полегшало. Лола й надалі грає на фортепіано, за три тижні в неї концерт. Ми всі хочемо дуди піти.

Албан Дебрей погодилася на мирне врегулювання справи, щоб уникнути скандалу, який міг би негативно відбитися на становищі її компанії. За місяць у музеї з’явиться ще одна вітрина, яка розповідатиме про батьків Ріка і про їхній внесок у розробку жіночих сумочок відомої торгової марки.

У відпустку Софі їде в Австралію. Батько Браяна помер. І, незважаючи на таке горе, Софі почувається піднесено, бо її коханий думає переїхати до неї.

Лена потрапила в автомобільну аварію, але їй нічого не загрожує. Експерти сказали, що груди врятували їй життя. Я навіть не знаю, що й думати.

Жеральдін вагітна від Мортаня. У неї страшенний токсикоз, вона блює щогодини. У банку смердить, навіть клієнти скаржаться. Востаннє її вивернуло на папороть Мелані. І тут я їй нагадала, що дитина — це справжнє диво.

Що ж до мене, то не знаю, що й сказати. Можливо, одного дня когось і розвеселить напис на поштовій скриньці «Жулі Пататра», але мені на це начхати. Рік поруч. Щовечора я засинаю на годину пізніше за нього, тому що не можу на нього надивитися. Він саме той чоловік, який мені потрібен. З ним я по-новому відкриваюся. Знаю, що життя не буде простим, нам траплятимуться кретини, циніки, на нас чатуватимуть випробування. Знаю, що не завжди все так, як має бути, але я щиро переконана, що ми мусимо вистояти в цьому нікчемному житті.

Бажаю вам здоров’я. Кохайте. Ризикуйте. Ніколи не здавайтеся.

Щиросердечно,

Жулі.

P. S.: Не дозволяйте котам переконати вас, що вам пасує перуанська шапка.