Остерігайтеся котів

30

У банку атмосфера змінюється.

Тепер, як звільнюся, можливо, не побачу його розквіту.

Жеральдін стала спокійнішою. Вона робить з Мортанем усе, що заманеться, і результат вражає. Менше нарікань, менше тиску. Мелані дедалі більше спілкується з нами, ніж зі своїм вазоном. Тепер папороть починає страждати.

Мій останній тиждень. Дивно якось. Усі люб'язні зі мною. Чому треба дочекатися, поки людина звільнятиметься, щоб зблизитися з нею? Тому що нам її бракуватиме? Тому що більше немає сенсу прикидатися? Риторичні питання.

Щойно я сіла за стіл, як задзвонив телефон. Це Софі.

— Що ти робиш? До тебе важко додзвонитися.

— Привіт, Софі. Знаєш, я не можу довго з тобою розмовляти, я на роботі.

— Ти кепкуєш? Таке враження, що ти завалена банківською роботою, особливо в серпні й за чотири дні до звільнення. То як там справи з Ріком?

«Ми ледь не злетіли в повітря, прийняли разом душ, я була в його одязі, він з’їв усю мою зарплату, якась божевільня!»

— Загалом нормально, він гарний хлопець.

— Прибережи ці фрази для мами. Я хочу справжню версію. Що ви робили, він до тебе залицявся? Ви зустрічаєтеся?

Я боюся розповідати. А що як хтось у банку мене почує? Я прикриваю слухавку рукою:

— Тут складно говорити…

— Добре, розумію, тобі тільки потрібно сказати «так» чи «ні». Ви спали разом?

— Ні.

— Він гей?

«Це було б трагедією всього мого життя і я б стала послушницею».

— Не думаю.

— Він був милим із тобою?

— Так.

— З тобою справді цікаво розмовляти. Безсумнівно, ти моя найкраща подруга! А твої батьки, ти їм нарешті розповіла про зміну професії?

— Одна літня сусідка вже їм мене здала.

— Як вони відреагували?

— Краще, ніж я думала. Вони були настільки здивовані, що все пройшло як по маслу. Крім того, гадаю, вони зайняті здоров'ям мого батька.

— Щось серйозне?

— У нього два огляди на наступному тижні.

— А твоя нова робота?

— Добра новина: я починаю на півставки, поки Ванесса, інша продавчиня, не піде. І будь певна: я зароблятиму так само, як тут.

— Рада за тебе. У цій лавині гарних новин у мене є ще одна. Наступні дівчачі посиденьки будуть у Мод. Нас буде надто багато для твоєї маленької квартири, а оскільки у неї найбільша, то вона погодилася. Не кажи мені, що ти розчарована, тепер, після першої вечері з Ріком, тобі більше не потрібні піддослідні кролики… Ти відповідаєш за напої.

— Добре.

— І не сподівайся, що втечеш від подробиць. Роками ми сміємося над чужими історіями, тож ти не викрутишся. Побачимося, цілую!