Правік та інші часи

«Шостий Світ Бог створив випадково, а потім покинув. Зробив абияк і провізорно. В цій роботі було повно вад і прогалин. Не було нічого безперечного, нічого сталого. Чорне переходило в біле, а зло іноді видавалося добром, так само як добро — злом. Отож, залишений на самого себе, Шостий Світ почав далі творити себе. Дрібні акти креації виникали нізвідки в часі і просторі. Матерія сама по собі зуміла втілитися в речі. Ночами калькувались предмети, з землі росло каміння та жили заліза, а долинами потекли нові річки.

Люди навчилися творити речі силою своєї волі і назвали себе богами. Світ був тепер наповнений мільйонами богів. Однак воля підпорядковувалась інстинктам, тому до Шостого Світу повернувся хаос. Усього було забагато, хоча ввесь час поставало ще щось нове. Час набрав обертів, а люди помирали від зусиль зробити щось, чого досі не було.

Врешті Бог повернувсь і, роздратований гармидером, знищив усе створене однією думкою. Тепер Шостий Світ стоїть порожній і глухий, як кам’яний склеп».