Спіймай дзен життя. Японські практики, що ведуть до спокою та радості

77. Поговоріть із садом

Те, що губиться в зовнішності

Значення «вабі-сабі».

Дзенський монах вирушає в гори, щоб присвятити себе вивченню й практиці буддизму. Та інколи під час цієї практики десь у горах, далеко від цивілізації, до нього може завітати гість.

«Я щиро шкодую, що вам довелося подолати такий довгий шлях, аби потрапити в цю далечінь», — просить вибачення чернець у гостя. Ці слова японською звучать як «вабі», що є першою частиною японського естетичного принципу «вабі-сабі».

Друга частина — «сабі» — передає ті самі почуття: «Спасибі, що ви подолали такий довгий шлях і завітали в це самотнє, віддалене місце». «Сабі» — також омонім, який означає «патина», або «іржа», — краса, що «приходить» з віком і зображає простоту помешкання ченця та його самотність, яка японською звучить «сабісії».

Цим я намагаюся сказати, що в основі принципу «вабі-­сабі» лежить турбота про інших. Цю ідею можна також простежити у дзенських садах.

Створюючи дзенський сад, першочергову увагу приділяють не розміщенню каменів чи упорядкуванню піску. Важливими є насамперед не форма й не зовнішній вигляд, а почуття, що передає сад.

Спробуйте поговорити з дзенським садом. Доторкніться до меланхолійної краси, яку намагалася передати людина, котра цей сад створила, і спробуйте по-своєму на неї відповісти.