— Priviet, zdarova, blyad, nahuj, — я відірвав очі від монітора і, ще не остаточно усвідомлюючи, що, власне, діється, подивився в бік джерела цього сумнівного привітання.
— Zdarova, blyad! — старанно вимовила Франческа. І, подумавши, додала: — Nahuj.
Напарниця була явно задоволена собою, хоч помітно, не зовсім задоволена моєю реакцією на її «сюрприз».
«Гарно починається понеділок», — подумав я і спитав:
— Франческо, бамбіна. Скажи мені, будь ласка, де ти чула такі слова?
— А що не так? — Франческа одразу стала в позу. — Від подруги чула. У її бойфренда сусід по кімнаті — росіянин. Я просто спитала, як вітаються росіяни у вузькому колі. Я щось не так вимовила?
— З вимовою якраз усе гаразд, видно, що ти дуже старалась, — похвалив я. — Але зміст…
— А що зміст? Хіба не так вітаються друзі, які знають одне одного близько?
І тут я міцно задумався, згадавши свої студентські роки…
— Розумієш, Чессіно, технічно, може бути й так…
— Що значить «технічно»? То так, чи ні?
— Ну… — мені забракло словникового запасу, мозок закипів, і я не знав, що відповісти. — ОК, скажи, ти зможеш привітатися з подругою «привіт, сучко»?
— «Сучко»? — Франческа вголос засміялася. — Ну, зазвичай я так не вітаюсь, але за певних обставин…
— Отож. «За певних обставин».
— Ти мені поясни, я щось не те сказала? — не відставала дівчина, намагаючись зрозуміти, що й до чого.
— Франческо. По-перше, чи ти знаєш значення слів «blyad» i «nahuj»?
— Емм… Не знаю.
— А як тобі пояснили?
— Та ніяк! Я спитала, мені відповіли.
Я заплющив очі й приготувався до найважчого. Пояснювати так звану табуйовану лексику.
— Ну так от: «blyad» — це приблизно як «сучка». А «nahuj»… ммм… — я знітився і не придумав нічого кращого, ніж набрати матючний російський вислів у Google-перекладачі. Набрав і простяг телефон напарниці.
Франческа густо почервоніла.
«От гівнюк», — пробурмотіла вона й вичавила:
— Пробач, я справді не знала…
А я не знав, як стримати сміх.
Франческа тим часом щось швидко набирала на айфоні.
— А тут «blyad» має інше значення! — вона показала мені телефон. У віконці перекладу стояло слово «damn».
— Ні, Франческо, це слово правильно перекладати як «сучка» (bitch) або як «хвойда» (whore). Принаймні я так думаю. «Damn» не годиться, — я набрав у перекладачі слово «damn» і показав Франчесці. — «Чорт». «Heck» або «demon».
— Ясно, — дівчина задумалась. — А як перекладається «blin»? Ти часто це слово використовуєш.
Мені полегшало.
— «Блін» — це «pancake» або «crêpe».
— А в чому тоді зміст цього слова?
— Ні в чому. Це просто слово.
— Ти використовуєш його як лайку?
— Ну, загалом так.
— А чому?
— Бо перші дві літери звучать, як у слові «blyad».
— Ясно, — кивнула головою дівчина. — Це як «gosh» або «goodness» [6].
— «Son of peach» [7].
— Аха-ха-ха-ха! «Son of peach»! — засміялася Чессіна. — А як на мене, то це тупо. Бо всі й так розуміють, що ти мав на увазі.
— Згодний, це тупо, — погодився я. — Але повір, «blyad» і «nahuj» — не кращий варіант.
— Зате я тепер знаю, що це означає, — всміхнулася Франческа.
— Оу! Тут говорять російською? Я теж знаю кілька слів! — до нас підійшов професор Рассел.
— Нєт!!!
Але професора вже було не стримати.
— Baba, vodka, ogurets! — видав астрофізик і, не чекаючи, пояснив: — Кохана жінка, стакан віскі і стейк. Цьому мене навчив один російський інженер у Г’юстоні. Це все, що йому було потрібно у вихідні.
— Технічно ви абсолютно праві, — сказав я, не в змозі більше будь-що пояснювати.
— Zdarova! — сказала Франческа.
— Priviet! — радісно відгукнувся професор.
Понеділок почався.