Франческа. Повелителька траєкторій

* * *

— Чого ти там смієшся? Цікаве відео знайшов? Чи знов про ООН читаєш? — полковник Вескотт вийшов на перерву, і йому треба було з кимось поговорити й повправлятися в дотепності.

Я якраз читав черговий холівар, що розпалився через висловлювання Олега Скрипки про «ґетто для тих, хто не може вивчити українську».

— В Україні один співак висловився на кшталт «людей, які не здатні вивчити українську, треба заганяти у ґетто», і через це спалахнув дуже сильний скандал.

— Звучить якось по-ідіотськи, — сказала Франческа.

— Ем-м… Ну, Скрипка насправді не хотів нікого нікуди заганяти, це метафора, і в цивілізованих країнах…

— Ні, Джорджіо. Ти не зрозумів. По-ідіотськи звучить «в Україні» і «не здатні вивчити українську». «В Україні», Джорджіо! «Українську»! — Франческа клацнула пальцями. — Stupidamente! [22]

— А якою мовою говорять в Україні? — здивувався Вескотт.

Я відчув себе в ситуації, коли серед білого дня тебе питають, що на дворі — день чи ніч.

— В Україні? Ем-м… Різними. Говорять російською, кримськотатарською, угорською…

— Яка мова основна? — полковник поставив просте запитання, але воно загнало мене в глухий кут. І я зрозумів усю абсурдність цієї розмови.

— Основна — українська.

— Ну то в чому проблема? Скандал у чому? Через те, що український співак запропонував загнати тих, хто не може вивчити українську, в «ґетто»? Через слово «ґетто»?

— Та ніхто нікого не збирався нікуди заганяти! Основна «де юре» в Україні українська. Але «де факто» в Україні живе дуже багато тих, хто говорить російською. Використовує російську в побуті, на роботі, споживає російськомовний контент у пресі… І ті, хто говорить винятково російською, аргументують це тим, що або не хочуть, або не можуть, або немає потреби.

— Як «немає потреби»?! — щиро здивувався полковник. — Але ж основна — українська, хіба не так?

— І так, і ні.

— Bullshit! Стоп! Я нічого не розумію.

— Основна українська! — я відчув, що мій мозок починає закипати. — Але на практиці, наприклад, більше вживають російську! Преса російськомовна, послуги російськомовні, музика російськомовна! Серіали російськомовні!

— Чому?

— Якби я знав! Нещодавно парламент постановив, що частка музичної продукції українською мовою має складати сімдесят п’ять відсотків часу!

— Це було зроблено для захисту мовного розмаїття, бо до того все було тільки українською? — продовжував мордувати мене полковник.

— Ні!!! До того було російською!

Полковник вирячився на мене. Кілька секунд мовчки мене роздивлявся і раптом зареготав. Мені стало доволі незатишно.

— ОК, пробач, я думав, ти мене розігруєш. Це справді так?

— В Україні дуже багато російськомовних.

— Ну так у чому проблема? Ей, капрал Ґутьєрес!

— Sir, yes, sir!

— Якою мовою ви розмовляєте в сім’ї?

— Сер, іспанською, сер!

— А яку музику слухаєте?

— Сер, різну, сер! Якісну!

— Я маю на увазі, якою мовою?

— Сер, різними, сер!

— Шакіра? Аґілера?

— Сер, вони співають англійською, сер! Але ми слухаємо багато мексиканської музики, сер!

— А ви б хотіли говорити на базі іспанською?

— Сер, ні, сер!

— Чому?

— Сер, я не розумію запитання, сер!

— Ти б хотів говорити на службі іспанською?

— Сер, мене б ніхто не зрозумів, сер!

Тут я спитав полковника:

— Чи можу я запитати капрала?

— Валяй!

— Хосе, а ти б хотів, щоб ми всі навчились іспанської, щоб тебе розуміти?

— Ну, тоді мені треба вивчити італійську, щоб розуміти твою напарницю, монгольську, щоб розуміти тебе, мову черокі, щоб говорити з Чейні, — всміхнувся Ґутьєрес. — Але найкоротший спосіб порозумітись — говорити англійською!

Ґутьєрес пішов. Я остаточно заплутався й дезорієнтувався. Холівар навколо Скрипки вже не здавався мені смішним.

— Знати кілька мов — це дуже круто, кадет, — знову він називає мене «кадет»!!! — Але скажу тобі як військовий тактик — є велика різниця між двомовністю і використанням мови ймовірного противника. Якщо ти говориш з противником однією мовою, це вже громадянська війна, а не іноземна інтервенція, хіба не так, Андрію? Поки в державі з назвою «Україна» панівною буде російська, поки українське військо носитиме одну й ту саму форму, що й росіяни, а не свою, нову, і поки українські дипломати віритимуть ООН, ця війна триватиме вічно, синку.