З туалетами в космосі важко. Астронавтам, які багато годин змушені працювати у скафандрах, до ануса приклеюють пакетик. Скотчем. До ануса. Приклеюють пакетик до гузна. Ну, ви здогадались навіщо.
Так от. Якщо ти перебуваєш у космічному кораблі, ситуація не краща. Ти сідаєш на гм… унітаз, і з тебе, е-е-е… все висмоктують. Ви пробували запхнути в дупу трубу від порохотяга? Отож. А астронавти на МКС мусять це робити. То на Землі ви пішли в туалет, пофілософствували, прочитали Фейсбук і побігли далі. А на МКС ти приходиш і… Коротко кажучи, там можна стати буддистом, бо тільки там гостро розумієш, що життя — це страждання. Життя — біль.
При нашій базі є музей. Там працює доктор Дон Ретке, якого ще називають «Доктор Змив» (Dr. Flush). У науково-космічному середовищі Ретке більше відомий як рятівник команди місії Appolo-13. Саме він наказав перервати місію через вибух кисневого балона і екіпажеві перейти для порятунку в місячний модуль, а потім, для посадки, — в командний модуль. За це Ретке і його команду було відзначено найвищою нагородою США — Медаллю Свободи.
А ще «доктор Змив» відомий тим, що саме він розробив основну схему «космічного туалету». Туалет його конструкції відлітав на всіх місіях Appolo, Skylab і Shuttle. За його прототипами розроблено туалети на МКС, які коштують по 19 мільйонів доларів за штуку. Туалет в американській частині МКС, що офіційно називається Waste and Hygiene Compartment, обладнано ще й установкою, яка розщеплює сечу на кисень та воду, яку потім п’ють астронавти. Це сувора правда і необхідність, і її не уникнути майбутнім підкорювачам космосу.
«Доктор Змив» може розповісти вам такі подробиці, від яких вам різко розхочеться літати в космос і взагалі дивитись на небо. Коли ми з Франческою приміряли скафандри, доктор пропонував нам причепити собі спеціальним скотчем пакетик до гузна.
Ми, зрозуміло, відмовилися.
Одначе космічний туалет у нас іще є. Уявіть собі, діючий. Саме в таку модифікацію героїчно срали американські астронавти. І тут я не втримався… І слово «героїчно» тут не випадкове. Бо це таки реально подвиг, я вам клянусь! Уявіть собі, що в космосі не використовують води для змиву продуктів вашої життєдіяльності. Оскільки вода — найбільша цінність. Отож, щоб ваше, гм… ґуано за відсутності гравітації не розмазувалося по вашій же задниці, вмикається — тадаааааам! — потужний насос. Із вас усе викачують. У прямому сенсі. Відчуття… реально, складно описати.
«Доктор Змив» жартує, що в момент вмикання насоса треба закрити пельку. Здогадайтесь, навіщо.
Я знаю.