Франческа. Повелителька траєкторій

* * *

Ми з Франческою — оператори корекції траєкторій Центру керування польотами. Водимо по орбітах сателіти й космічні кораблі. Наш командний центр розташований не в Центрі Джонсона у Г’юстоні, що в Техасі, і не в Центрі Кеннеді на мисі Канаверал, що у Флориді. Ми перебуваємо на одній авіабазі в Новій Англії. Командує базою бравий вояк, полковник Френк Норман Вескотт.

Оскільки ми з Франческою працюємо недавно, то маємо наставника. Він же янгол-охоронець, він же нянька й вихователь. Звати нашу няньку професор Рассел.

Навчання в нас відбувається як у буддійській школі Дзен — у формі діалогів Вчителя та Учнів:

— Ви знаєте, що буде з супутником, якщо ви введете неправильні координати й натиснете кнопку запуску двигунів?

— Знаю. Його закрутить по вектору впливу найбільшої сили, і якщо сателіт не зійде з орбіти, то його крутитиме так, що вирівняти буде неможливо. А якщо сила буде достатньо велика, то апарат може просто розірвати.

— І нас покажуть у новинах!

— І мене також. І полковника Вескотта. Та навряд чи він буде радий. Ви впевнені, що хочете повернути ключ і натиснути цю кнопку?

— Зараз у напарника спитаю. Ми готові?

— Цілковитий збіг розрахунків. Можна повертати. Мені вічно не щастить стати знаменитістю.

— Повертай.

— Є!

— Ми готові.

— Хай вам Бог помагає!