Хованки з хижаком

Розділ 49 Підрахунок убитих

Лілі Еймс була родом із містечка поблизу Сіетла. Батьки востаннє бачили її близько двох років тому, коли вона вирішила поподорожувати країною. Вона розповідала, що хоче побачити «Єллоустон» та Монтану.

Через два дні після того, як знайшов Саммер, я виявляю її під трьома футами землі за двісті миль від найближчого входу до парку.

Її горло перерізали так, що ззаду шиї видно хребет. Очі Лілі сповнені жаху. На її щоці жовтий синець: травми було завдано задовго до того, як перестало битись її серце.

Скребком, а потім руками я змітаю землю з її ніг і оглядаю стопи. Суцільне криваве місиво.

Вона тікала, перш ніж він її убив.

Він грався з нею.

Я вкриваю її тіло пакетом і закопую яму.

Помаранчевим прапорцем роблю тимчасову відмітку, щоб після моєї анонімної телефонної наводки поліція знала, де її шукати.

Мішель Трюйолс була родом із Альберти і спочатку поїхала до штату Монтана працювати офіціанткою, та з часом опустилась до проституції, перш ніж зникнути безвісти. Згідно з газетною статтею, якийсь її товариш повідомив, що вона зустріла хлопця, далекобійника з наркозалежністю. Проблеми з наркотиками могли виникнути й у Мішель.

Її тіло лежить за шістдесят футів від дороги, за невеличким хребтом, у такій самій неглибокій впадині, як і решта. Вся права рука вкрита синцями, ніби її буквально схопили на дорозі й притягли сюди.

Від спини до живота тягнуться глибокі довгі рани, ніби на неї наскочили згори й притиснули до землі.

Я беру необхідні зразки й роблю знімки, потім закопую її назад, лишаючи ще один помаранчевий прапорець для поліції.

Місце останнього спочинку Стефані Ґрант — під групою змішаної рослинності, як це було і з рештою. Тепер я доволі легко їх помічаю. Достатньо порівняти схему росту рослин із часом, коли дівчата зникли безвісти. Все сходиться надзвичайно точно. Наш убивця має власний ідеал жертви та місця, де краще за все їх ховати. Я знайшов Стефані, стоячи на пагорбі й просто дивлячись перед собою. Її тіло майже покликало мене саме.

Мене вже ніщо не проймає. П’ять мертвих дівчат. Кожна зникла й майже забута.

Бути першим, хто їх бачить, хто взагалі дізнається про їхнє існування, — дуже тяжко.

Кожна червона цятка на фіолетовій стрічці мапи МААТ виявилась достовірною. І це свідчить про дещо вкрай жахливе.

Зі статистичної точки зору, коли твої ймовірні підрахунки кожного разу влучають у яблучко, щось негаразд. І річ не в тому, що МААТ так точно все визначає — а в тому, що тіл набагато, набагато більше, аніж червоних цяток.

МААТ показує лише ті, що мають імовірність дев’яносто відсотків та більше. Щойно я налаштовую показник на п’ятдесят і більше відсотків — переді мною моторошна картина.

Два десятки моїх цяток перетворюються на сотні.

Я навчився знаходити один тип поховань. Та що як у вбивці є й інші шляхи утилізації тіл? Можливо, я знаходив тіла після імпульсивних вбивств — ті, які він просто не встиг приховати краще.

Та попри все, здається, він доволі добре вправляється.

У Монтані мільйон жителів, і щороку сюди з’їжджається ще більше туристів. Крім того, штатом проїжджає чимало людей, що перетинають країну й подорожують до Канади чи назад.

Пильному оку неважко було б помітити вразливу жертву — найбільш підхожу для того, аби щезнути без зайвої метушні.

Так само, як я призвичаївся виявляти низини та групи рослин, що свідчать про поховане тіло, убивця може з одного погляду оцінити, наскільки жертва вразлива.

Це можуть бути зовнішні ознаки наркотичної залежності. Або ж він може стежити за жертвами й переконуватись, що у них немає близьких родичів чи друзів у цій місцевості.

Страшно подумати, що ця навичка у вбивці може розвиватися й розвиватися, аж доки він не стане цілковито безстрашним.

Доки я утрамбовую землю навколо могили Стефані й ставлю прапорець, мене пронизує усвідомлення.

Украй важливо не зупинятися і далі знаходити тіла. Втім, не отримавши їхніх ДНК, не знайшовши збігу, за якимось недбало залишеним доказом убивцю не впіймати.

Я маю зрозуміти, як убивця мислить. Маю дізнатися, чому він це робить.

Під землею цього не знайти. Я маю йти його слідами й бачити те, що бачив він.

Я маю сам удати вбивцю.