Розділ 73 Мрець

Я сьорбаю застояну каву і дивлюся на стоянку мотелю з номера на другому поверсі. Мене ще не параноїть. Я просто втомився годинами без упину витріщатися в екран комп’ютера.

До дизельних насосів під’їжджає фура, звідти виходить приземкуватий чоловік у дублянці й прямує до заправки. До нього я бачив ще сімох, які робили те саме. Ніби там, далі дорогою, проводять кастинг, і обраних надсилають сюди.

Вісімнадцять годин тому в новинах озвучили моє ім’я й підтвердили мою смерть, а також показали відеозізнання, яке я розіслав по каналах. Останні півдоби я просидів у цьому готелі, за двісті миль від Гелени, намагаючись розкусити схему Кларка. Щогодини я боязко перевіряю інтернет, щоб дізнатись, викрили мене чи ні.

На фоні постійно ледь чутно ввімкнений телевізор. Я схвильовано чекаю наступного екстреного повідомлення. У вечірніх новинах я тричі бачив своє зізнання, а також кадри з місця моєї фальшивої смерті, зняті на відстані. Прес-конференції ще не було, показали лише зображення поліційного бланку, в якому зазначено, що ведеться слідство.

Ведеться... ведеться, ще й як.

Я намагаюся не думати про те, як на такі новини зреагували Джилліан чи Ґас, не кажучи вже про моїх батьків. Кілька разів мусив зупиняти себе, щоб не взяти телефон і не повідомити їм, що зі мною все гаразд.

Поки що не можна.

Я маю знайти його.

Я впевнений, що одразу ж після моєї «смерті» він нічого не заподіє Джилліан чи Ґасу. Це привернуло б зайву увагу і поліція дізналася б, що є ще один убивця. Він розумний і терплячий. Він чекатиме — лише згодом візьметься за них і перегорне цю сторінку.

Від постійної перевірки новин я почав чманіти, тож створив маленький скрипт, який шукає в інтернеті моє ім’я й надсилає текстові сповіщення щоразу, як воно з’являється в газетах Монтани.

Крім того, у мене є поліційний сканер, який дозволяє дізнаватися, чим тут зайняті копи — ті, що не користуються зашифрованим каналом. Якби вони викрили обман і саме розшукували мене, гадаю, в новини це точно просочилося б.

Фургон припарковано на задньому дворі, біля пожежного виходу. Я можу дістатися до нього через парадні двері або ж через заднє вікно, яке тримаю відчиненим, прив’язавши до туалету мотузкою. Скоріше за все, це зайві перестороги, та поліціянти — не єдині, хто може мене шукати.

Кларк — досвідчений мисливець. І хоч я не сумніваюся в тому, що Джилліан і Ґас наразі в безпеці, він точно прийде за мною, щойно дізнається, що я живий.

Ось чому так важливо знайти його, доки я ще «мертвий».

На жаль, моє полювання зайшло у глухий кут.

Джошуа Лі Кларк зник у 1980-х, невдовзі після того, як перестали натрапляти на монстра з Куґар-Крика. Наступного разу він з’явився, коли шість років тому було вбито найстаршу жертву, що її я знайшов біля Ред-Гука.

Підозрюю, що в цьому штаті Кларк орудував ще до того, та не здивуюся, якщо на десять-двадцять років він кудись виїжджав.

Скориставшись антропологічною програмою для реконструювання рис обличчя зі структури кісток, я створив дорослу версію обличчя Кларка, а тоді порівняв її з поліційними знімками, які знайшов у мережі. Після цього я переглянув тисячі можливих збігів і відкинув ті, що мали родинні зв’язки, які можна простежити.

Таким чином я звузив пошук до менш ніж двохсот людей. Щоб перебрати їх, я проглянув рапорти про арешти та злочини, які вони скоїли, і довірився інтуїції.

Лишилося з десяток варіантів, але жоден із них не здавався мені підхожим. Я знав, що науковий підхід тут мало чим допоможе, та підозрював, що Кларк може бути надто розумним і уважним, аби дати себе спіймати на таких дрібницях, як крадіжка в магазині чи торгівля метом із машини. Однак, враховуючи його потяг до жорстокості, цілком імовірно, що його могли заарештувати, коли він таки втратив над собою контроль, тож я продовжував шукати.

Коли пошуки за такою схемою так і не дали результатів, я спробував думати нестандартно. Останні дві години я зачаровано спостерігав за цією фіолетовою стрічкою активності, яку виокремила МААТ.

Дивлячись, як під’їжджають фури, я вирішив переглянути маршрути далекобійників, що збігалися б із місцями вбивств. Жодного збігу.

Є ще одна проблема — МААТ неабияк наполягає на тому, що місця полювання Кларк обирає залежно від доступності жертв. Це свідчить про те, що він підлаштовує свій маршрут під жертв, що було б украй складно, якби він мусив рухатись прописаним маршрутом. Я би помітив скупчення вбивств навколо певних дат, та їх нема.

Відчуття жаху зростає з кожним разом, як я заходжу в глухий кут. Я порпаюся в безлічі відкритих баз даних, до яких маю доступ. Заплатив за десятки довідкових перевірок, та цього просто недостатньо. Якби я мав ресурси на рівні ФБР та необмежені повноваження, можливо, мені б пощастило більше.

А може, й ні. Може, я б усе одно рухався неправильним шляхом.

Я натрапив на кілька непоганих зачіпок, які вселяли надію, та вони швидко обірвалися.

Зайшовши до туалету на заправці, я вперше усвідомив, що там стоять автомати з продажу презервативів та жувальних гумок. Я бачив такі по всьому штату.

Я помчав назад до свого номера поглянути, чи немає тут зв’язку гадаючи, що, можливо, Кларк займається їх обслуговуванням, та знову піймав облизня. Згідно з МААТ, така ймовірність не вища, ніж імовірність того, що Кларк просто випадкова людина, яка їздить убивати далеко від дому.

Це очевидно. Я певен. Я просто не можу знайти зв’язок. Спробую зробити кілька припущень і поглянути, чи не видасть мені МААТ чогось такого, що явно впадатиме в очі.

Кларк якось знайомиться зі своїми жертвами. Він бачить їх, знає їхні маршрути. Має можливість спостерігати й чекати, доки вони стануть вразливими.

Я вводжу ці фактори в МААТ, конвертуючи їх у код. Знайомство з жертвами означає, що, можливо, більшість із них він бачив більше ніж один раз. Те, що йому відомий їхній уклад життя, значить, що він у курсі їхніх робочих та соціальних зв’язків.

Параметр вразливості потрібно задавати для пошуку ситуацій, коли він міг лишатися з ними на самоті по роботі — наприклад, як таксист чи листоноша.

За частку секунди МААТ з високою ймовірністю видає припущення, що жахає мене. За таких критеріїв Кларк, найімовірніше, патрульний на шосе.

Загрузка...