Читанка для Мануеля

* * *

Здавалося, ніби після цього всі розійдуться, але вони, річ природна, загаялися ще на добру годину, дехто з коефор заснув, де міг, інші споживали вино та новини Ередіа, тієї пори Лонштайн уже погасив майже всі лампи з причин, що їх решта вважали за талмудичні, а позіхання рабинчика нехтували або просто наслідували, а тим часом — Росаріо, зустріч кирпатого Переса з людьми з ПРОМ у Гондурасі, лондонські чи уругвайські новини, а найкраща з усіх

а тим часом Оскар і Маркос мужньо захищали свої склянки вина від соди, якою Лонштайн намірявся начебто поліпшити смак відповідно до абсолютно безглуздого рецепта своєї матері, Маркос пояснював Ередіа та Оскару дещо з того, що мало статися протягом наступних п’ятдесятивосьми годин, Оскар наполовину лежав, зіпершись на Ґладіс, яка потихеньку сопіла, ткнувшись у дві подушечки, і спираючись ліктем у позі Тримальхіона на стосі старих «Gacetas» (з провінції Тукуман), відгуки про операцію РАН лунали щоразу немов із дальшої відстані, неквапом повертаючи на інший галс — до ігор сну, сутінків і вина, що ставали чимсь іншим у мряці, де високо вгорі світив місяць і чвалували коні путівцем,

чувся неодмінний тупіт копит, переповненість, крики, перший удар батогом, утеча через пустку, нічого спільного з цією кімнатою на іншому краї світу, з грибом, і все-таки все-таки, потрібне зусилля, щоб сприйняти повідомлення, яке Патрісіо читав Ередіа, що раптом аж підскочив,

стривайте, розхвилювався Ередіа, Алісія Кінтерос, я знаю її дуже добре, і Ґомес у своєму кутку, спохмурнівши, подумки розгорнув свій довідник «Хто є хто», він знав геть усіх. Забирайся під три чорти (Ередіа), і Патрісіо весело показав Маркосу, як під пером журналіста кошик на сміття перетворився у відро з помиями, скільки перекинутих урн на вуличках, якими тікали дівчата, і ніхто не чекав їх у машині («це свідчить про високий ступінь організації і підготовки»), чалапали по болоту й ховались у ямах, звідки їх довелося витягати силоміць, ведучи аж до коней за коси або руку, ображаючи під регіт і ляпаси, але однаково, зі своєї спостережної точки, визначеної вином, Оскар відчував, що однаково, це визволення, необхідна втеча, дівчатка з в’язниці або Алісія Кінтерос, люмпени або адвокати, що тікають від брехні, властивої системі, мчать голі або неквапом сідають у машину, що чекає точно, як хронометр, знетямившись від місяця вповні і карнавальної музики, або реагуючи на операцію, що, як читав Патрісіо, засвідчила високий ступінь організації і підготовки цієї терористичної групи. Терористична група, бурчав рабинчик, диви, яка лайнорея. Я абсолютно певен, що знаю її, приказував Ередіа, в неї зелені очі, таке, друже, не забувається.