— Посвідчення особи, будь ласка, — мовив касир. Із невеликими відмінностями цю вимогу повторили одночасно в двадцяти трьох банківських установах і обмінних пунктах паризького регіону; група Люсьєна Вернея й Ролана добре впоралася із завданням, і між чотирнадцятою тридцять, годиною, коли відкриваються банки, і чотирнадцятою сорок п’ять, шедевр старого Колінза перейшов в інші руки й перетворився у французькі франки. Був тільки один сигнал тривоги, в агентстві «Cosmique» на площі Італії, де працівниця в блакитній сукні та окулярах для короткозорих заходилася вивчати банкноти з такою старанністю, яка клієнтові видалася надмірною, на що працівниця відповіла, що це її обов’язок, і тоді клієнт пояснив, що він лише службовець туристичного агентства, тож якщо є якісь сумніви, краще одразу зателефонувати месьє Макропулосу, ГОБелен 45–44. На превеликий подив клієнта, що вигадав Макропулоса, просто щоб виграти час і побачити, що діється, в разі, якщо доведеться тікати, касирка одразу поміняла йому гроші, не забувши додати нові міркування про свої професійні обов’язки. Лише о чверть на шосту поліція отримала перший сигнал тривоги з відділення банку «Crédit Lyonnais», а ввечері в префектурі зібрали майже всі фальшиві купюри, а також певну кількість слідів злочинців — тією мірою, якою команда Люсьєна Вернея була сформована з людей, які за своє собаче життя ніколи не заходили до банку, щоб узяти гроші, і тим паче, щоб покласти їх на депозит. Люсьєн і Ролан передбачили проміжок чотири або п’ять днів до першої нерозважливості або завжди можливого доносу; Ґомес і Моніка зі свого боку, а Патрісіо та Ередіа зі свого купували все потрібне.