Читанка для Мануеля

* * *

Сусанна гралася з Мануелем, купаючи і вдягаючи його, і скоса поглядала на Патрісіо, що мав підбите око і пошкоджений зап’ясток. На щастя, одним з його найнеоціненніших буенос-айреських скарбів був шкіряний браслет ще з тих часів, коли він грав у баскську пелоту в баскському центрі Лаурак-Бат у Буенос-Айресі, а сонячні окуляри добре приховували уражене око. Була третя година дня, але після такої бурхливої ночі родина ще лежала в ліжку, зокрема Мануель, що був незвичайно слухняний і не намагався задушитися тальком або бавовною. Сніданок перетворивсь у сновигання з кухні до ліжка і назад, ковбаса, склянки молока і вина, шматки холодного омлету й півдесятка бананів, батько, мати і син почувалися напрочуд добре в процесі цілковитого порушення добрих манер, а коли прийшла Людмила, її приймали в нижній білизні, частували кавою з коньяком, запросили

Ередіа і Ґомес корчилися від реготу, читаючи газети й подивляючись на свої опухлі обличчя, якими піклувалася Моніка з обличчям, де немов виднів червоний хрест, і щедрими дозами ртутної мазі. Незбагненна присутність бірюзового пінгвіна на берегах Сени досвітньої години породила дві теорії, бо поліція не забарилася встановити певний причинний зв’язок, що почався в Орлі, проте згодом слід загубився в усіх напрямах, і тому на Ке д’Орфевр уже запідозрили справжню природу контейнерів, і це спонукало до

Одна газета писала про контрабанду зброї, інша — про контрабанду наркотиків. Маркос уже зателефонував Оскарові, щоб він вибрався з готелю «Лютеція» в разі, якщо мурахи, і Оскар поглинав у ліжку свій останній сніданок-люкс, тимчасом як Ґладіс чекала, щоб пішла покоївка і вона мала змогу зайти зі своєю тацею й пригорнутися до Оскара, щоб снідати й собі, Оскар повідомив, що Маркос чекає їх о чверть на одинадцяту в домі Патрісіо і що всі надії Гладіс, що вона й далі зможе працювати стюардесою, здається, остаточно розбиті причинно-наслідковим зв’язком, про який говорять у

— Бідолашний Педернера, — мовила Ґладіс, — хто йому принесе сьогодні в кабіну грейпфрутового соку. Пепіті доведеться працювати, як ошпареній.

— А той Педернера таки накидав на тебе оком, — зауважив Оскар.

— Бо ніхто не подає йому склянки так делікатно, як я, йому не треба навіть відривати обличчя від панелі приладів.

— Нарешті, ти, дівчинко, здається, таки вискочила на мур, — сказав Оскар, сповзаючи з ліжка й запихаючи водночас у рот останній круасан. Ґладіс вирячила очі, не розуміючи, про який мур ідеться, проте Оскар поцілував її в коси і начебто мав непевне відчуття щастя, можливо, тільки від круасанів, які скидалися на півмісяці, а може, й від місяця вповні, нещадної машини його словесних ігор, що відчиняють двері й показують у пітьмі коридори, Ґладіс анітрохи не засмутилася, дізнавшись про новини, отже, отак воно, отже, вона перескочила мур, як і дівчата під місяцем уповні, вона справді у Веремії, атож, думав Оскар, є мур і відкрита вулиця, дарма що вся паризька поліція і шпигуни Ла-Плати мчать за дівчатками, знетямленими від карнавалу, позаду Алісії Кінтерос, позаду Ґладіс, що от-от кине в обличчя капітанові Педернері добре оплачувану посаду, вже не кажучи про пенсію.