Незвичайні пригоди бурсаків

Подібне до епілогу

Ішли роки. У селі Козацькому люди народжувалися й умирали так, як і скрізь. Пани жили, як пани, кріпаки – як кріпаки. Старілися Григор з Ориною, росли в них діти – хлопець та дівчина. Згадували старі про давнє минуле і розповідали про нього своїм уже дорослим дітям.

Колись їм пощастило довідатися про долю тих, що вирушили на нові землі. Проходив мандрівний дяк через село Козацьке і взявся розмалювати нову церкву всередині. Григор з ним зазнайомився, і дяк розповів, що він був у селі, де оселилися колишні наддніпряни-втікачі вкупі з монастирськими кріпаками. Село те неподалік великого міста Катеринослава.

З оповідання дякового можна було знати, що Дося побралася з циганчуком. Василька не бере й старість, бо подався з бурсаками і пристав до пікинерів, а потім укупі з бурсаками, з дочкою та зятем подався аж за Кубань, і приписалися вони там до чорноморців, що їх зібрав Антон Головатий.