БотакЄ

998.

…упродовж багатьох поколінь поняття України було для українців близьким до засад християнства. Земна Україна-Неукраїна була лише коротким випробуванням перед вічністю. Думаючи про Україну, оперувалося поняттями Царства Божого, Страшного суду, пришестя, раю і пекла. Реальністю однаково були шматок тверді під ногами, краса, створена заради краси, страждання і віра. Найкращою була майбутня Україна колись. Люди довкола ділилися на святих, мучеників, пророків, відступників, зрадників, аскетів, єретиків, грішників, праведників, розкаяних, прощених, винних і невинних. Українська ідея трималася на молитвах, притчах і заповідях.

Коли ж нарешті відбулася земна Україна, виявилося, що весь ідеальний апарат утратив придатність. Прекрасна ідея зникла. В кращому разі стало зрозуміло, що такої України, про яку мріялося, вже не буде ніколи. Настала епоха чистилища, в якому ні земний досвід, ні уявлення про рай не мають жодної ваги. Епоха маніхейства, гностицизму й агностиків…