БотакЄ

1001.

…важко говорити нехаотично, коли з’являється хаотичне одкровення. Бачу шлях спасіння, відродження і переродження України. Це може навіть бути основою державної політики, вектором, загальнонаціональною ідеологією, щоденною психотерапією, базою для педагогіки, методом фальсифікації історії, програмою партії влади, візитівкою країни у світі, рятівною галуззю економіки, віднайденим сенсом буття мільйонів громадян, підставою для нової міфології, найсвіжішого фольклору, актуальною темою для українських митців усіх жанрів, усіх видів мистецтва.

Очевидно, що без насильства України не побудуєш.

Але це насильство добре тим, що воно нагадує примусову ін’єкцію опіуму - потрібно дуже небагато часу, щоби те, що нав’язано насильно, стало річчю першої необхідності.

А ще потрібно пам’ятати, що детермінізм є самообмеженням. Треба вирватися поза нього. Хоча би до рівня екологічної логіки - все пов’язано в усіх керунках, від наслідку до причини так само близько, як і від причини до наслідку. І до всіх інших речей, які співіснують одночасно, різнопросторово, різночасно і однопросторово. Коли мурашка, вбивши тлю, несе її труп на своїх плечах своїм родичам на вечерю і ледь устигне перебігти дорогу, коли ти… Те все має значення і для мурашки, і для тебе, і для всіх інших. Якби інакше, то було б інакше.

Мій план простий. Нам кажуть - побудуємо сильну Українську державу, буде все: сильна українська кінологія, кінокритика, критика, кіно, порнографія, риторика, вірусологія, віруси і так далі. І ще нічого нема.

А якщо інакше… Якщо обрати, скажімо, квітникарство.

Квітникарство - основа національної ідеології, політики, векторів, партійності, маневрів, спільних навчань, обміну досвідом, причина офіційних візитів, тема дипломатичних переговорів, підстава кредитів та інвестицій, засіб консолідації…

Звичайно, без насильства України не побудуєш. Треба все закріпити на законодавчому рівні. А в Конституції додати, що Україна - країна квітів.

Далі справа досить проста.

На кілька років припиняється оподаткування квітникового підприємництва. Кожен ЖЕК мусить засадити квіти на своїй території. У бюджеті передбачаються гігантські витрати на квіти. До шкільної програми вводять обов’язковий курс квітникарства. Мерії займаються муніципальною територією. Кожен мешканець будинку мусить висаджувати квіти на балконі. Кожен землевласник повинен мати квітник. Державний інститут квітникарства має кілька спеціалізованих журналів, програми на телебаченні, гігантський виставковий центр. Кожна обласна адміністрація, кожне лісництво засновує шкілку-розсадник, де вирощують екзотичні дерева і кущі. Армія допомагає, альтернативна служба - на квітниках. Реєстр безконечний…

Щось мусить змінитися на краще. Принаймні буде більше квітів. Наше підсоння благе.

А там, де квіти, не вдається так смітити. І поводишся трохи інакше.

Там, де квіти, треба бути обов’язковим, дбайливим і старанним (навіть пити так не можна, бо вони чекають і все відчувають). Треба бути лагідним і погідним. Треба думати про когось, про світ, інший світ і про себе.

Треба стати мудрим, роботящим, уважним, спостережливим, старанним, умілим, дбайливим, дисциплінованим, правдивим, ніжним, охайним, безстрашним, терплячим…

Так і може статися Україна. Завдяки квітам…