Одержимий злом

Розділ 32

Час, витрачений на те, щоб поїхати в Осло лише по авто і відразу повернутися додому, видавався безнадійно згаяним. Тому, виїжджаючи з заднього подвір’я будівлі Кріпоса, Ліне набрала на телефоні номер Інґара Голма. Він був директором з розвитку на кіностудії «September-film» і контактною особою у її документальному проекті. Вони кілька разів спілкувалися напередодні ввечері. Інґар мав доступ до її відеоматеріалів, але дуже хотів зустрітися особисто. Скасував іншу домовленість і організував кімнату для перегляду записів.

За чверть години Ліне вже була на місці — у Нюдалені. Голм зустрів її на рецепції. Він був приблизно на десять років за неї старший, брав участь у численних телевізійних проектах — від реаліті-шоу до великих драматичних серіалів.

— До нас приєднається Ніна Ґуллов, — сказав він, ведучи Ліне коридором. — Вона ще не бачила твоїх відеоматеріалів.

Ліне лише раз до цього зустрічалася з Ніною. На кіностудії «September-film» вона була відповідальним адміністратором затверджених кінопроектів. Ніна Ґуллов уже чекала в редакційній кімнаті й при їхній появі підхопилася зі стільця, привіталася, схвильовано потрясла руку Ліне. Голос був грубуватий, хрипкий і водночас доволі владний.

— Коли ми матимемо офіційний доступ до відзнятого матеріалу? — запитала вона.

— Ще не скоро, — відповіла Ліне, сідаючи. — За угодою, лише після того, коли оголосять вирок Томові Керру. А це трохи потриває. Спершу поліція мусить його знайти.

Ніні Ґуллов відповідь, здається, не сподобалась.

— Я маю добрі стосунки з керівником слідчої групи Кріпоса, — вела далі Ліне. — Адріаном Стіллером. Він пообіцяв мені фото з провальної поліційної операції цієї ночі.

Інґар Голм увімкнув запис прибуття Кера у супроводі поліції в Ефтанґ. Ліне дивилася його вшосте.

— Упередженість твого батька не стане нам на заваді? — запитала Ґуллов. — Він же ключова офіційна особа в справі.

Ліне впевнено похитала головою.

— Проблема в іншому. Він нічого не розповідає. Мені здається, що насправді поліція знає більше, ніж можна довідатися з новин.

— Що саме?

— Ідеться, мабуть, про Іншого. Очевидно, саме він стоїть за підготовкою втечі.

Ґуллов замислено кивнула.

— Том Керр зіграв роль живця, — розповідала Ліне. — Вивезення Керра з в’язниці могло виманити зі схованки Іншого. Не знаю, чи поліція на це розраховувала, але щось за лаштунками точно відбувається.

На записі Том Керр упав перший раз. Ніхто не озвався й словом, доки він підвівся і рушив далі. Коли впав знову, Ліне попросила відтворити запис у сповільненому темпі. Вони бачили, як Керр витер кров з рани на обличчі й облизав пальці.

— Он! — Ліне показала на ключ від кайданків у нього в роті.

— Супер! — вигукнула Ґуллов. — Чим сьогодні зайнята поліція? Є новини?

— Підключила головного слідчого в двох справах, за які було засуджено Керра, — відповіла Ліне. — На цю мить слідчі перебувають у в’язниці, мають опитати охоронців та інших в’язнів.

— Важливо, щоб ти нічого не випускала з уваги, — наполягла Ґуллов. — Усе фіксуй і збирай якнайбільше інформації.

— Ось почалося! — урвав колег Інґар Голм.

Том Керр саме побіг. Ніна Ґюллов пильно вдивлялася в екран, очікуючи вибуху. Спалах змусив її вилаятися.

Камера впала на землю. Посипалася земля й пісок. У кадрі вигулькнула білява жінка-полісменка. За кадром почувся голос батька Ліне, який запитував, чи вона ціла, й просив не рухатися з місця, а камера тим часом показувала, як поранена полісменка допомагає колезі.

— Хто ця дівчина? — поцікавилася Ніна Ґуллов.

— Не знаю, — відповіла Ліне. — Вона лише недавно в них працює. Перекинулися кількома слова в мікроавтобусі дорогою з в’язниці.

На екрані з’явився поліцейський пес, який побіг у ліс, навздогін за Томом Керром.

— Відмотай назад, до дівчини-полісменки, — попросила Ніна.

Інґар Голм відмотав і, коли камера зафіксувала дівчину крупним планом, увімкнув стоп-кадр. Довге волосся заплетено в товсту косу, перекинуту через плече. Обличчя поцятковано численними подряпинами.

— Гарна, — промовила Ніна Ґуллов. — З’ясуй, хто вона така. Якщо хтось і погодиться розповісти на камеру, що трапилося, то хіба вона.