Одержимий злом

Розділ 6

Камера не вимикалася ні на мить.

Перші парамедики вже бігли стежкою з наплічниками для невідкладної допомоги. Один тягнув ноші. Ліне провела їх камерою до самої вирви.

Неймовірно, як швидко й ефективно взяли під контроль ситуацію. Першої хвилини після вибуху навколо панував суцільний хаос. Вуха різали крики полісмена, якому відірвало ступню. Інший, з пораненою рукою, впав, здавалося, в апатію.

Командування поклали на Кіттіля Ґрама. Він швидко зорієнтувався, розподілив завдання і подбав про необхідну першу допомогу. А тоді вже перемкнувся на в’язня-утікача.

На півострові було де сховатися. Коли Ліне десять років тому працювала в місцевій газеті, вона тут бувала, висвітлювала пошуки заблукалого шестилітнього хлопчика. Червоний Хрест і добровольці прочісували місцевість. Шукали з собаками й з повітря — над півостровом літав вертоліт. І все ж минуло більше доби, перш ніж його знайшли. Змерзлий і знесилений, він виповз із-під якоїсь хатини, почувши людські голоси.

Ліне навела об’єктив на батька. Він стояв десь за п’ятнадцять метрів від неї. М’язи обличчя напружені. Наскільки все серйозно, видно було по зморшках навколо темних очей і на переніссі.

Через мікрофон Стіллера вона чула, як батько розповідав про особливості цієї місцини.

Населення — приблизно 300 постійних мешканців. Улітку людей ставало в кілька разів більше, бо з’їжджалися відпочивальники. Однак о цій порі, наприкінці літа, майже всі вже роз’їхалися. Сотні літніх будиночків стояли порожні. Том Керр міг шукати в котромусь із них сховок, та скоріш за все він волів, мабуть, роздобути авто чи катер, щоб покинути півострів. А це означало, що всім мешканцям загрожувала небезпека. Том Керр завів поліцію у пастку, а сам накивав п’ятами зі зброєю на руках. Переслідувати його означало б провокувати на викрадення авта або захоплення заручників.

Батько обернувся до Ліне, глянув просто в об’єктив, ніби відчув, що його знімають. Стіллер теж озирнувся. Чоловіки переглянулися між собою, перш ніж рушити до неї.

Ліне трохи опустила камеру, але зйомку не припиняла.

— Встигла зафільмувати те, що сталося? — запитав батько.

— Думаю, так. Я увесь час намагалася тримати Керра у фокусі, але не знаю, що саме сталося. Треба переглянути запис.

— Коли зможеш переслати мені файл? — запитав Стіллер.

— Щойно доберуся додому.

Стіллер кивнув.

— Поки можеш відкласти камеру, — сказав він.

— Я хотіла б іще познімати…

Стіллер замислився.

— Тільки ж пам’ятай, що весь відзнятий матеріал — власність поліції, — нагадав він. — Використовувати його без нашого дозволу не маєш права.

— Згода, — відповіла Ліне й знову підняла камеру догори.