— Зараз виведуть.
Стіллер закінчив телефонну розмову й кивнув у бік готельних дверей. Вістінґ нахилився вперед між двома передніми сидіннями. Ліне взяла камеру й вийшла з авта.
Минуло ще трохи часу, і розсувні двері відчинилися. З них вийшов слідчий Спецвідділу в супроводі двох одягнених у цивільне полісменів з Кріпоса, підлеглих Стіллера.
Ліне підійшла ближче.
Чоловік був без кайданків, але ні в кого не могло виникнути й сумнівів у тому, щó відбувається. Тер’є Нурбьо підвели до автомобіля з тонованими вікнами. Обидва полісмени міцно тримали його попід руки. Один відчинив задні дверцята й нагнув йому голову, коли той сідав до авта. Нурбьо помітив Ліне, завмер на мить, а тоді затулився рукою і відвернувся від камери.
Вістінґ вважав публічний арешт зайвим.
— Ідеться не просто про витік інформації, — заперечив Стіллер. — І не лише про порушення конфіденційності. Він увів в оману своє керівництво, висунувши тобі фальшиве звинувачення і активно сприяючи упередженим публікаціям у пресі.
Вістінґ тримав на колінах фотографії стоп-кадрів з новин телеканалу TV2. На більшості з них був зображений він. Ті самі фото використали й газети. У статтях його критикували за провал слідчого експерименту, за втечу Тома Керра, розповідали, чому сам Вістінґ опинився під слідством і чому його відсторонили від розслідування.
Стіллер роздав чотири копії відеозапису втечі Тома Керра, знятого Ліне. Одну передав своєму керівництву у Кріпосі, одну — поліцмейстерові Аґнес Кііль та її оперативному штабу, одну — Вістінґові й слідчій групі. Ще одну копію його попросили надати Спецвідділу внутрішніх розслідувань поліції. Кожна копія була відмічена непомітними водяними знаками. Вістінґ ледь розрізнив літеру «С» — Спецвідділ. Записи, які з’явилися у новинах каналу TV2, могла передати лише одна людина.
Хряснули дверцята цивільного поліційного автомобіля. Один із полісменів сів на заднє сидіння, поруч з арештованим. Другий — за кермо.
— Справу проти тебе закриють іще до кінця дня, — сказав Стіллер. — Я подбаю, щоб телеканал дав публічне спростування.
Вістінґ кивнув.Таке вже з ним траплялося і раніше, але цього разу все відбувалося не так. Він досі вважав, що слідчий експеримент треба було організувати інакше. Підготуватися ретельніше. Сама операція мала б проводитися без ніяких компромісів. Тоді можна було б уникнути і втечі, і всіх подальших подій. Та водночас тоді важче було б сподіватися на відповіді. Інший досі гуляв би на волі.