Одержимий злом

Розділ 42

Вістінґ стояв на порозі кабінету, чекав, доки Стіллер сяде на стілець для відвідувачів, а тоді зачинив за собою двері й сів за письмовий стіл.

— Чи міг Клес Танке бути співучасником? — запитав він.

Стіллер закинув ногу на ногу. Сьогодні він вдягнув костюм з білосніжною, бездоганно випрасуваною сорочкою.

— Адвокат? — перепитав він з усмішкою. — Що тебе наштовхнуло на таке припущення?

— Людина з тюремної охорони натякнула, — відповів Вістінґ. — Найпростіший спосіб передавати повідомлення у в’язницю чи з в’язниці суворого режиму — через адвоката під час зустрічі з підзахисним.

— Але ж Керр використовував свою подружку по листуванню, — нагадав Стіллер.

— Скоріш за все то був облудний маневр, — заперечив Вістінґ. — Адресата ж не існує…

Адріан Стіллер замислився.

— За останні два місяці Танке відвідував Керра десять разів, — сказав Вістінґ, знайшовши серед паперів інформацію з реєстру відвідувань в’язниці.

— Керр пішов на відчайдушний крок, — промовив Стіллер. — Він мав намір зізнатися ще в одному вбивстві. Їм було про що поговорити.

Вістінґ кивнув. Відвідини адвоката були частими до і після розмов Керра зі своїм співкамерником про третє вбивство. Але їх ще можна було якось пояснити.

— Я маю ось таке, — повів далі Вістінґ.

Він підсунув Стіллерові рапорт Марен Доккен, який він попросив її написати. Рапорт був детальніший, ніж переказ Ліне. Том Керр отримав від Клеса Танке грубий, заклеєний конверт і розпечатав його, доки сидів на задньому сидінні адвокатського авта.

Стіллер читав, насупивши чоло.

— Ти хотів з ним поговорити? — запитав він.

— Було б логічно, — відповів Вістінґ. — Він найбільше контактував з Керром останнім часом.

Стіллер похитав головою.

— Це конфіденційні стосунки «адвокат—клієнт». Він нізащо нічого тобі не розкаже. Це ж Клес Танке!

Вістінґ уважно вивчав реакцію колеги, вагався, чи не викласти йому все те, що почув на відеозаписі, що було сказано і не сказано, коли з Тома Керра знімали кайданки на ногах. Але передумав.

— Я уже попросив про зустріч, — сказав натомість. — Іноді добре послухати те, чого не скажуть.

— Тоді мусиш мати готовий план розмови. Досконалий план.

— Маю.

— Коли зустрічаєтеся?

— Об одинадцятій в його офісі.

Стіллер струсив нижче наручний годинник з великим циферблатом.

— Тоді нам треба поквапитися.

— Нам? — здивовано перепитав Вістінґ. — Хіба тебе не чекає Спеціальний відділ?

— Почекає…